У 1992 р. в компанії «IBM» - найбільшому виробнику комп'ютерів передбачалося скоротити персонал на 23 тис. чоловік . Це було пов'язано з тим, що останнім часом компанія працювала неефективно, а її доходи впали майже до нуля. Різко зростав тиск з боку конкурентів. Скорочення персоналу проводилося одночасно з проведенням структурних перетворень, в результаті яких компанія повинна була бути розбита на 13 окремих промислово-економічних груп з самостійним управлінням. У цьому випадку «IBM» стала б схожою на широко поширені в Японії сімейства компаній, що працюють на виконання загальної задачі, але зберігають свою автономію, індивідуальний діловий підхід і в змозі проявляти власну ініціативу при вирішенні конкретних питань.
Питання:
1. Який тип структури управління найбільше підходить для наведеної ситуації?
2. Як відображається на ефективності управління застосування даного типу структури?
3. Яка, на вашу думку, оптимальна кількість рівнів управління між виконавцем і директором?
4. Як впливає застосування того чи іншого типу структури управління на число рівнів управління?