Семінар №5. Неоромантичне світобачення у повісті Роберта Льюіса Стівенсона "Дивовижна історія доктора Джекіла та містера Хайда"

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1.       Поняття неоромантизму у літературознавчому дискурсі: історія терміну та проблема дефініції. Неоромантизм як симптом культурного зсуву. Концепція особистості у літературі неоромантизму: синтез реалістичних, символічних та натуралістичних тенденцій.

2.       Своєрідність неоромантичного світобачення у творчості Роберта Льюїса Стівенсона. Принцип «мужнього оптимізму» як кредо автора («Уолт Уітмен»). Полеміка з декадентами («Клуб самогубців»). Стівенсонівська візія митця й мистецтва: полеміка із Генрі Джеймсом («Шанобливе заперечення») та натуралістами («Балачки про романтичний роман», «Нотатки про письменницьку майстерність», «Нотатки про реалізм»).

3.       Риси неоромантизму у повісті «Дивовижна історія доктора Джекіла та містера Хайда»:

-          жанровий синкретизм повісті: у який спосіб використано жанрові моделі готичного, сенсаційного, детективного романів?

-          структура оповіді: яким чином у композиції повісті реалізовано принципи, викладені Стівенсоном у його критичних роботах? Як досягається ефект саспенсу? Скільки фокалізаторів налічується у тексті? Яку функцію має гра точками зору, залучення «текстів у тексті» тощо?

-          мотив двійництва: метафорою яких складових особистості виступає перетворення доктора Джекіла на містера Хайда? Чим стивенсонівська візія структури людської особистості відрізняється від романтичної та декадентської? Хайд як юнгіанська «тінь» Джекіла. Дім доктора Джекіла як символ двійчастого стану його душі.

-          концепція особистості: чи є «нетерпляче прагнення задоволень» доктора Джекіла свідоцтвом «зіпсованості» його натури? Яку роль відіграє у моральному падінні Джекіла моральний клімат вікторіанської доби? У чому, на ваш погляд, полягали «гріхи молодості» Джекіла, які він прагнув приховати? Чи можна вважати Джекіла сильною особистістю?  

-          наука як джерело чудесного: історія доктора Джекіла як інваріант фаустіанського міфу. Чим, на ваш погляд, обумовлене рішення зробити головним героєм роману вченого? Яке ставлення висловлюють герої повісті до науки? Які наукові концепції зіштовхуються на сторінках твору? Чи симпатизує автор якій-небудь з них?

4.       «Доктор Джекіл і містер Хайд» у сучасному гуманітарному дискурсі: фрейдистські та юнгіанські інтерпретації

 

Термінологічний мінімум: неоромантизм, готичний роман, сенсаційний роман, детективний роман, саспенс, фокалізація, «текст у тексті», трікстер, доппельгангер, архетип

 

Творче завдання (на вибір студентів): 

1. Інтермедіальний аналіз: проаналізуйте алюзії на «Дивовижну історію доктора Джекіла і містера Хайда» у сучасній масовій культурі у вигляді mind map (за допомогою Mind Mup, Prezzi, Flowchart або іншої програми). Чим, на ваш погляд, обумовлена надзвичайна популярність цього сюжету у сучасної аудиторії? 

2. Аргументативне есе: чи згодні ви з тим, що подвоєння особистості за принципом Джекіл/Хайд можливі лише в репресивних суспільствах на кшталт вікторіанського? Обгрунтуйте відповідь письмово. 

 

Теми рефератів:

1.       Синтез реалізму й романтизму в естетиці Стівенсона

2.       Стівенсон і Вальтер Скотт

3.       Традиції англійського готичного роману у творчості Стівенсона

 

Література:

1.       Дьяконова Н.Я. Стивенсон и английская литература ХІХ века. – Л., 1984

2.       Дьяконова Н.Я. Синтез реализма и романтизма в эстетике Стивенсона // Дьяконова Н.Я. Из истории английской литературы. – М., 2001. – С. 94-105

3.       Трыков В.П. Нескончаемый поединок // Стивенсон Р. Избранное. – М., 1999. – С.3-12

4.       Урнов М.В. На рубеже веков: Очерки английской литературы. – М., 1970. – С.247-311

5.       Урнов М.В. Роберт Луис Стивенсон: жизнь и творчество // Стивенсон Р. Собрание сочинений в пяти томах. – Т.1. – М., 1967.

6.       Набоков В.В. Стивенсон: «Странная история доктора Джекила и мистера Хайда» // Набоков В.В. Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998. – С.241-272

7.       Олдингтон Р. Стивенсон: портрет бунтаря. – М., 1985