Звіт з теми 1
-
Радіаційний баланс та його інженерна корекція. Проаналізуйте роль та компоненти радіаційного балансу поверхні ґрунту. Яким чином зміна алібедо (наприклад, через мульчування або використання покривних матеріалів) може бути інтегрована в автоматизовану систему терморегулювання як механізм пасивного керування тепловим режимом?
-
Тепло- та масовіддача в ґрунтово-рослинному покриві. Опишіть взаємозв'язок між процесами транспірації (масовіддача) та конвективного теплообміну в приземному шарі повітря. Як кількісно оцінити вплив швидкості вітру та вологості повітря на ефективність випаровування як механізму природної терморегуляції агроекосистеми?
-
Гідротермічний режим та фазові переходи. Поясніть, як енергія фазових переходів води (випаровування/конденсація) впливає на добову амплітуду температури ґрунту. Запропонуйте інженерні рішення, що використовують цей принцип для пом'якшення теплового стресу рослин в умовах посухи.
-
Водний потенціал ґрунту та доступність вологи. Розкрийте концепцію водного потенціалу ґрунту та його критичні значення для сільськогосподарських культур. Яким чином дані з датчиків водного потенціалу (тензіометри, TDR/FDR-сенсори) використовуються для розробки оптимізованих алгоритмів прецизійного зрошення?
-
Модель Пенмана-Монтейта в контексті автоматизації. Як рівняння Пенмана-Монтейта може бути адаптоване та інтегроване в систему автоматичного керування зрошенням? Вкажіть, які фізичні параметри моделі є найбільш чутливими до помилок вимірювання в польових умовах та як це врахувати в моделі оптимізації.
-
Моделювання стійкості агроекосистем. Запропонуйте математичний підхід до кількісної оцінки стійкості агроекосистеми до кліматичних викликів, інтегруючи показники водоспоживання, температурного стресу та продуктивності (наприклад, через індекси стійкості).
-
Оптимізаційні задачі керування. Сформулюйте задачу оптимізації для системи автоматизованого терморегулювання, де цільовою функцією є максимізація чистого прибутку, а обмеженнями — ліміти водних ресурсів, енергоспоживання системи та мінімально/максимально допустимі температури ґрунту/повітря.
-
Калібрування та валідація моделей. Які методи калібрування та валідації слід застосовувати для біофізичних моделей, що описують зв'язок між параметрами мікроклімату та фізіологічною реакцією рослини? Обґрунтуйте вибір критеріїв адекватності (наприклад, RMSE, $R^2$) для Вашого дослідження.
-
Системна динаміка та зворотний зв'язок. Опишіть, як модель системної динаміки може бути використана для імітації довгострокового впливу автоматизованого терморегулювання на динаміку ґрунтових процесів (наприклад, вміст органічної речовини та мікробіом). Як врахувати зворотний зв'язок між рослиною та системою керування?
-
Імітаційне моделювання та прийняття рішень. Чому імітаційне моделювання є важливим інструментом для оцінки ризиків у сільському господарстві в умовах кліматичної невизначеності? Як результати моделювання можна трансформувати у стратегії прийняття рішень для фермерів щодо вибору оптимального моменту активації системи терморегулювання?