Курс лекцій
2. Вступ до психогенетики
Психогенетика – це міждисциплінарна галузь знань що розташовується на перетині генетики та психології (точніше диференціальної психології). Термін «психогенетика» використовують у Германії, на пострадянському просторі та у деяких інших країнах. У більшості закордонних джерел можна знайти термін – генетика поведінки (behavioral genetics). Психогенетика досліджує співвідношення та взаємний вплив спадковості та оточуючого середовища у формуванні психічних характеристик людини, але, окрім цього, методи які використовуються у психогенетиці так само виявляють залежність між спадковістю та впливом середовища і на інші показники людини: фізичний розвиток, здатність до професійної діяльності, до спорту, схильність до захворювань тощо.
Предметом дослідження психогенетики є співвідношення чинників середовища та спадкових детермінант в міжособистісній варіативності психофізіологічних та психологічних ознак.
В наш час більшість досліджень спрямовані на визначення відносної ролі середовищних та спадкових (генетичних) чинників у формуванні індивідуально-психологічних відмінностей, на вивчення можливих механізмів впливу на формування різнорівневих властивостей психіки.
Завдання психогенетики:
1. Виявлення ролі середовища та спадковості на формування психологічних відмінностей між людьми.
2. Визначення умов оточення, які призводять до формування різних проявів фенотипу у одних й тих самих генотипів.
3. Виявлення елементів, які вносять найбільший вклад в розвиток тієї чи іншої ознаки.
Таким чином до кола питань, яких торкається психогенетика належать:
· етіологія людської індивідуальності;
· чинники середовища та спадкові чинники психічних розладів та поведінки;
· вивчення впливу середовища на формування поведінки людини;
· закономірності онтогенезу, виявлення динаміки генотип-середовищних співвідношень;
· пошук конкретних генів і їх локалізації у хромосомах.
Безумовно, психогенетику можна віднести до дисциплін які складають природно-наукові основи психології, але щодо її місця в генетиці?
Генетика це наука що вивчає закономірності спадковості та мінливості. Класифікацій галузей генетики дуже багато. Наприклад, якщо класифікувати генетику за об’єктом дослідження, то, психогенетика, безумовно є складовою частиною генетики людини. Якщо роздивлятись галузі генетики щодо рівня дослідження (молекулярний, цитологічний, особистісний, популяційний) то класична психогенетика належить саме до популяційного рівня вивчення, бо вивчає причини мінливості психологічних ознак (походження індивідуальних відмінностей у популяції людей). Виокремлюють також великі кластери генетики щодо вирішення окремих задач (сільськогосподарська генетика, фармогенетика, медична генетика та ін.), і в цьому випадку психогенетика належить до вивчення генетики поведінки. Якщо ж притримуватись класифікації, що спирається на основні методи дослідження, то психогенетика належить до біометричної генетики оскільки має справу з кількісними показниками та використовує математичні методи прогнозування та моделювання.