Питання до іспиту

Поняття про системний недорозвиток мовлення. Визначення загального недорозвитку мовлення, відмежування його від інших форм мовленнєвої патології. Етіологія ЗНМ. Онтогенез формування лексичної, граматичної сторін мовлення та зв’язного мовлення. Взаємозв’язок мови, мовлення та когнітивних операцій. Три рівні загального недорозвитку мовлення. Характеристика ЗНМ I рівня; Характеристика ЗНМ II рівня; Характеристика ЗНМ III рівня. Характеристика ЗНМ IV рівня. Диференційні ознаки рівнів ЗНМ. Організація та етапи діагностичного обстеження дітей із ЗНМ. Збір анамнестичних даних. Спостереження за дітьми із ЗНМ у процесі ігрової та навчальної діяльності. Обстеження немовленнєвої сфери дітей із ЗНМ. Обстеження мовлення дітей із ЗНМ. Зміст та методики обстеження лексичної сторони мовлення дітей. Зміст та методики обстеження граматичної сторони мовлення дітей. Обстеження зв’язного мовлення дітей із ЗНМ. Обстеження фонологічної сторони мовлення дітей із ЗНМ. Діагностичні критерії для визначення рівня ЗНМ. Формулювання висновку логопедичного обстеження. Комплектування груп для дітей з ЗНМ. Особливості організації корекційно-виховної роботи в групах для дітей з ЗНМ. Програма корекційного навчання з розвитку мовлення дітей із ЗНМ. Особливості логопедичної роботи при ЗНМ I, II та III рівня. Корекція лексичної сторони мовлення. Корекція граматичної сторони мовлення. Розвиток зв’язного мовлення. Підготовка дітей із ЗНМ до школи (попередження труднощів в оволодінні письмом та читанням, пропедевтика шкільної неуспішності з предметів мовного циклу). Особливості логопедичної роботи з дітьми із ЗНМ шкільного віку. Причини виникнення афазії у людей. Характеристика локальних уражень різних відділів кори головного мозку. Клінічна симптоматика яка проявляється при ураженнях різних відділів мозку. Характеристика особливостей недорозвитку процесів і функцій пізнавальної і емоційно-вольової форми у хворих з еферентною- моторною, динамічною, аферентною моторною, акустико мнестичною, акустико-гностичною, агностичною і семантичною формах афазії. Зовнішні симптоми, що характеризують визначене у хворих порушення психічної сфери. Характеристика особливостей усного мовлення, письма, читання, поняття числа, лічби, обчислювальних операцій у хворих з еферентною- моторною, динамічною, аферентною моторною, акустико мнестичною, акустико-гностичною, агностичною і семантичною формах афазії. Типи труднощів при виконанні завдань, що вказують на визначене порушення. Прийоми і методи діагностики порушень психічної сфери у хворих з афазією. Критерії оцінки особливостей виконання ними завдань. Прийоми і методи діагностики порушень усного, писемного мовлення, поняття числа, рахунку, обчислювальних операцій у хворих з афазією. Критерії оцінки особливостей виконання ними завдань. Характеристика прийомів і методів корекції порушень кінетичного праксису  у хворих з еферентною афазією. Формування складової структури слів, зв’язного висловлювання, відновлення граматичного оформлення зв’язного висловлювання. Корекція логічного мислення шляхом використання різних методів розв’язування арифметичних задач, аналізу змісту текстів. Характеристика прийомів і методів корекції порушень симультанного синтезу. Специфіка роботи над розвитком просторового праксису, поняттям числа, узагальнюючим значенням слів. Особливості корекції порушень граматичного боку мовлення при семантичній афазії, формування розуміння складних мовленнєвих конструкцій. Характеристика особливостей корекції розуміння мовлення у хворих з акустико-гностичною афазією: способи зняття логореї, прийоми і методи формування уваги у хворих до звучного мовлення, специфіка роботи по відновленню розуміння значення слів, смислу фраз і текстів. Особливості роботи по відновленню письма і читання. Характеристика особливостей корекції розуміння мовлення у хворих з акустико-мнестичною афазією: специфіка роботи по відновленню розуміння  значення слів, смислу фраз і текстів. Особливості корекції у них слухо-мовленнєвої пам’яті. Особливості корекції зорово-предметної, зорово-просторової пам’яті. Відновлення зорово-мовленнєвої пам’яті, відновлення механізму пригадування слів і образів. Особливості подолання порушень наочно-образного мислення.