Бенефіцій

земельний наділ у період раннього середньовіччя, що надавався феодалами їхнім васалам за військову чи адміністративну службу в пожиттєве користування. Той, хто отримував земельний наділ, мав право на збирання податі з селян. З розвитком феодальних відносин бенефіції стали спадковими та перетворились на лени та феоди.

» Глосарій