вільне, але неповноправне населення в Давньому Римі, що стояло поза родовою організацією суспільства. Плебейські общини, скоріше за все, формувались як внаслідок насильницького або добровільного переселення до Риму жителів сусідніх поселень, так і внаслідок майнової диференціації римського суспільства. Внаслідок реформи С. Туллія плебеї отримали право брати участь в ополченнях та центуріатних коміціях. На поч. III ст. до н.е. верхівка плебеїв разом з патриціями склали нобілітет, що зосередив привілеї у своїх руках.