«Царський» період

період римської історії, за який відбувався перехід від племінної організації суспільства до державної, що завершився внаслідок радикальних реформ, проведених С. Туллієм (VI ст. до н.е.). Наприкінці цього періоду в римському суспільстві відбувався процес розшарування між окремими родовими общинами, сім’ями, внаслідок чого з’являється поділ на патриціїв та плебеїв. Найбільш відомими з 7 римських рексів (царів) були Ромул, батько С. Туллія – Тарквіній Древній, та останній рекс – Тарквіній Гордий.

» Глосарій