Історія держави і права України та зарубіжних краї ...

звід законів царя Хаммурапі (1792 — 1750 рр. до н.е.), за часів правління якого Вавилонська держава переживала період найбільшого розквіту. Закони Хаммурапі сприяли консолідації держави, встановлювали сувору регламентацію всіх найважливіших галузей державного життя, відповідальність селян за недотримання правил користування іригаційною системою, відповідальність ремісника за його роботу. Про поділ вавилонського суспільства на різні соціальні групи свідчить різний ступінь відповідальності за нанесення пошкоджень представникам різних верств населення та деякі інші факти. Закони Хаммурапі захищали власність (у тому числі — власність селян-общинників у випадках неврожаю або боргової кабали). Однак законник не вирішував повною мірою проблему переходу від звичаєвого до писаного права в усіх галузях. Наприклад, в ньому відсутні важливі норми кримінального права. Суд у Вавилонській державі не був відокремлений від адміністрації, верховним суддею був сам цар. Розгляд судової справи був відкритим, як докази застосовувалися ордалії. Закони Хаммурапі підтверджують, що Вавилонська держава була одним з різновидів східної деспотії. З точки зору юридичної техніки Закони Хаммурапі були безсистемним записом судової практики.