Кодекс Наполеона, 1804 р., Франція

французький цивільний кодекс, розроблений у 1800 р. і прийнятий 21 березня 1804 р. за участю Наполеона Бонапарта. Складався з трьох частин (особи, речі, зобов’язання), регулював увесь комплекс майнових відносин Франції. Джерелами Кодексу були римське право, революційне законодавство, кутюми, канонічне право й праці юристів. В основу покладено принцип захисту приватної власності та принцип рівності прав усіх французів. Кодекс проголошував юридичну рівність учасників правовідносин, виключав всі можливі форми феодальної залежності, встановлював право на громадянський шлюб та право на розлучення, а також відмежовував церкву від цивільно-правових відносин. Був поширений у світі як зразок, як джерело права (Бельгія, Баварія, Вестфалія, Голландія, Сицилія, Польща та ін.). У Франції норми Кодексу діють до сьогодення, хоча до нього й було внесено ряд змін і доповнень.

» Законодавчі акти та міжнародні угоди