Конституція США, 1787 р.

прийнята Конвентом у Філадельфії 17 вересня 1787 р.; юридичної сили набула 26 липня 1788 р. після її ратифікації 3/4 штатів (за іншою точкою зору — після прийняття Білля про права 1791 р.). Текст Конституції розроблено Конвентом, до якого входили 55 представників від 12 штатів. Конституція США була першою конституцією, в якій вводився принцип народного суверенітету. Одним з основних принципів, що проголошувала Конституція, визнавався принцип розподілу гілок влади на законодавчу, виконавчу й судову, який включає також відносну незалежність і взаємне стримування гілок влади. Вища загальнофедеральна законодавча влада за Конституцією належить Конгресу, що складається з двох палат — палати представників, до якої обиралися прямим голосуванням громадяни віком не молодші 25 років, та сенату, до якого законодавчими зборами штатів обиралися по двоє громадян від кожного штату з 30 років на період 6 років. 1/3 сенаторів переобиралася через кожні 2 роки (принцип ротації). З 1913 р. сенаторів почали обирати прямими виборами (17-та поправка). Двопалатна структура парламенту відображає федеративний устрій держави. За Конституцією сенат має право контролювати федеральні службові особи, в тому числі й президента (процедура імпічменту). Обидві палати наділені однаковими правами (законопроекти щодо податків повинні були виходити з палати представників, сенат мав право лише вносити поправки). На чолі виконавчої влади поставлено президента з повноваженнями глави держави (функції го¬ловнокомандуючого, право помилування та відстрочки виконання вироків, призначення вищих посадових осіб за узгодженням із сенатом і т.п.) і глави уряду (керівництво поточним управлінням державою за допомогою підпорядкованого йому державного апарату та видання в рамках законів адміністративних розпоряджень). Президент обирається непрямим шляхом (колегією виборщиків, яка, в свою чергу, обирається населенням штатів). Судова влада США має свої особливості (федеральна та місцева системи). На чолі її стоїть Верховний суд США. Члени Верховного суду призначаються президентом за погодженням із сенатом. Для вирішення особливо важливих справ Конституція США запроваджує суд присяжних. Така система співпраці й розподілу повноважень між різними гілками влади (при якій жодна з палат Конгресу не може прийняти закон без згоди іншої; Конгрес має право притягнути президента до відповідальності в порядку імпічменту, а президент, у свою чергу, має право вето, за допомогою якого може затримати прийняття закону; лише Конгрес має право приймати закони, в той час як президент не має права законодавчої ініціативи; Верховний Суд може визнати закон таким, що не відповідає Конституції; сенат може не погодитись з кандидатурою на державну посаду, запропонованою президентом) отримала назву системи стримань і противаг. Іншою особливістю Конституції є розподіл повноважень між федеральними органами та місцевими (органи влади штатів). Федерація отримала право ведення зовнішньої політики, регулювання торговельних відносин, державної грошової системи, вирішення питань армії. Федеральне право має пріоритет перед правом окремих штатів. Перші 10 поправок до Конституції США були прийняті 1791 р. на вимогу штатів й отримали назву Білля про права. Цей крок був зумовлений необхідністю конституційного закріплення декларованих прав людини. Другий цикл поправок належить до періоду громадянської війни, наділяє колишніх рабів громадянськими правами. Конституція США відноситься до жорстких конституцій.

» Законодавчі акти та міжнародні угоди