Етика бізнесу

- у загальному сенсі здатність і можливість здійснювати свою волю, значно впливати на діяльність, поведінку людей за допомогою певного засобу - авторитету, права, насильства. На думку Г. Саймона В.: 1) визначає круг відповідальності виконавця перед вищестоящим керівником і в цьому сенсі формальна В. допускає застосування додаткових санкцій; 2) забезпечує професійну експертизу усіх рішень, що приймаються, шляхом включення в управлінську ієрархію потрібних і авторитетних експертів; 3) обумовлює координацію зусиль усіх членів організації, тобто визнання ними обов'язкових для них рішень і загальних цілей. Згідно класифікації Френча і Рейвена, є п'ять основних форм В.: 1) заснована на примусі: менеджер може чинити вплив на інших, якщо він контролює величину або форму покарання, що може бути до них застосоване; 2) заснована на винагороді: менеджер має В. над іншою людиною, якщо ця людина вірить, що менеджер може винагородити її або відмовити в цьому; 3) експертна: здійснюється, коли менеджер сприймається як носій спеціальних і корисних знань; 4) еталонна (В. прикладу): характеристики або властивості менеджера настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути подібним; 5) законна: ґрунтується на праві людини керувати іншими через відповідне положення в організації.