Упорядкування мислив ...

сукупність організмів одного виду, що займають обмежений ареал (територія поширення якогось об'єкта або явища), мають спільне походження за фенотипом та географічно ізольовані від інших популяцій даного виду, можуть вільно схрещуватися і дають плодюче потомство. Також популяцію можна визначити як здатну до самовідтворення сукупність організмів одного виду, що входить до складу екосистеми певного рівня та реалізує тут видоспецифічну функцію, тобто займає власну екологічну нішу. Генофонди різних популяцій одного виду відрізняються стійким підтримуванням частотами окремих алелей або груп алелей. У науковій літературі відомо кілька десятків різних визначень популяції. Узагальнення існуючих визначень дозволило згрупувати їх в рамках трьох основних підходів: екологічний підхід: популяція – природна, просторово єдина група особин одного виду, яка як ціле реагує на дію різних зовнішніх факторів; генетичний підхід: популяція – генетична система, система генотипів, які пов'язані особливим чином так, що становлять частини єдиного цілого. Тут також виділяється «менделевська популяція» – просторово-часова група особин, всередині якої реально здійснюється схрещування; синтетичний підхід: популяція – це мінімальна самовідтворювана група особин одного виду, яка протягом еволюційно тривалого часу населяє певний простір, утворює самостійну генетичну систему та формує власний екологічний простір.