Організаційна поведі ...

- вчинки працівників, спрямовані на дискредитацію, затримку або протидію здійсненню змін у процесі праці.

- обмін повідомленнями для досягнення порозуміння всередині організації, між організаціями, а також між організацією та зовнішнім середовищем.

- набір припущень, переконань, цінностей і норм, що поділяються усіма членами організації.

- вивчення поведінки людей (індивідів і груп) у організаціях та практичне використання набутих знань.

- різноманітні прийоми досягнення цілей співробітників організації, покликані посилити їхній вплив або захистити їхні особисті інтереси.

- систематичне використання трансформаційних змін положень поведінкової науки на різних рівнях організації (груповому, міжгруповому та організаційному у цілому) з метою здійснення запланованих перетворень.

- форма об'єднання людей, які переслідують певні групові цілі і задовольняють пов'язані з їхнім колективним існуванням інтереси і потреби, забезпечені відносно стабільними рівнями впорядкованості у структурній побудові, поділі функцій та узгодженості дій суб'єктів спільноти.

- організації, які характеризуються гнучкістю і відкритістю, децентралізованою системою прийняття рішень.

- модель, заснована на припущеннях про те, що адекватний стиль керівництва визначається оцінкою менеджером поточної ситуації як сприятливої, несприятливої або проміжної.

- індивід, включений у систему суспільних відносин, носій біологічних (природних) і культурно обумовлених якостей, або сутнісних сил, що реалізуються в процесі спілкування з іншими індивідами (суб'єктами).

- комунікативні перешкоди, засновані на людських емоціях, системах цінностей і невмінні слухати.

- ступінь переконаності індивіда, що його праця приведе до виконання поставленого завдання.