Біохімія 102 хімія ...

складається із ідентичних субодиниць.

природна амінокислота. Важлива проміжна сполука в обміні, в тому числі в біосинтезі незамінних амінокислот треоніну і метіоніну.

Вуглецевий ланцюг гомосерину утворюється у рослин і мікрорганізмів із аспартату в результаті реакцій, які в організмі ссавців відсутні.

природна амінокислота. В білках не зустрічається. Проміжна сполука в обміні (в тому числі біосинтезі) сірковмісних амінокислот.

гормони, які регулюють ендокринну функцію статевих залоз хребетних; виробляються аденогіпофізом (лютропін, фолітропін, пролактин), також плацентою (хоріонічний Г.).

біологічно активні речовини, що синтезуються в малих кількостях у спеціалізованих клітинах ендокринної системи і через циркулюючі рідини (наприклад, кров) доставляються до клітин-мішеней, де виконують свою регулюючу дію. Гормони, як і інші сигнальні молекули, володіють деякими загальними властивостями: утворюються з клітин, що виділяють їх у позаклітинний простір; не є структурними компонентами клітин і не використовуються як джерело енергії; здатні специфічно взаємодіяти з клітинами, що мають рецептори для даного гормону; мають дуже високу біологічну активність - ефективно діють на клітини в дуже низьких концентраціях (близько 10^-6 - 10^-11 моль/л).

Будова гормонів буває різною. За хімічною будовою гормони можна класифікувати за трьома класами: 1) білково-пептидні гормони (гормони гіпоталамуса і гіпофіза (у цих залозах синтезуються пептиди і деякі білки), а також гормони підшлункової і паращитовидної залоз і один з гормонів щитовидної залози); 2) похідні амінокислот (аміни, що синтезуються в мозковому шарі наднирників і в епіфізі, а також йодвмістні гормони щитовидної залози); 3) стероїдні гормони, що синтезуються в корі наднирників і в статевих залозах. По кількості вуглецевих атомів стероїди відрізняються один від одного: С₂₁ − гормони кори наднирників і прогестерон; С₁₉ − чоловічі статеві гормони - андрогени і тестостерон; С₁₈ − жіночі статеві гормони − естрогени. Загальним для всіх стероїдів є наявність стеринового ядра - циклопентанпергідрофенантрену.

пуринова основа. Поряд з аденіном і піримідиновими основами міститься в усіх живих клітинах у складі нуклеїнових кислот (ДНК і РНК). Структурний компонент низькомолекулярних коферментів, вихідна речовина при біосинтезі птеринів, рибофлавіну, фолієвої кислоти. Нуклеотид Г. (гуанозинтрифосфат, ГТФ) приймає участь в біосинтезі білка, активації жирних кислот, циклі трикарбонових кислот, глюконеогенезі. Важлива регуляторна роль належить циклічному гуанозинмонофосфату.

нуклеозид, який побудований із пуринової основи гуаніну і цукру рибози. Широко розповсюджений в живих організмах у складі РНК. Фосфорні етери Г. (гуанозинфосфатні кислоти) відіграють важливу роль в обміні речовин. Г. утворюється при розпаді РНК і гуанілових нуклеотидів.

один із механізмів координації процесів життєдіяльності в організмі, який здійснюється через рідкі середовища організму (кров, лімфу, тканинну рідину) за допомогою біологічно активних речовин, що виділяються клітинами, тканинами і органами при їх функціонуванні. Важливу роль в Г.р. відіграють гормони.