Етика бізнесу

- це передача підлеглому завдання або діяльності зі сфери дій керівника. Одночасно із завданням (діяльністю) для її виконання повинні також делегуватися необхідна компетенція в спеціальній сфері (функціональна) і повноваження. При цьому начальник зберігає за собою відповідальність за керівництво, яка не може бути делегована.

- напрям етики, що виходить з пріоритету внутрішніх мотивів, а не з наслідків дії, як, наприклад, в утилітаризмі. З точки зору Д.Е., дія є морально виправданою для цієї особи виключно в тому випадку, якщо причина, по якій здійснюється ця дія, така, що вказана особа бажала б, щоб усі інші особи в цій ситуації діяли так само. Обґрунтування Д.Е. надано в роботах німецького філософа І. Канта.

- певний тип взаємодії між двома суб'єктами, один з яких (орган державного управління або місцевого самоврядування, уповноважена ним організація) знаходиться у позиції суб'єкта регулювання, а другий (економіка держави, господарюючий суб'єкт або об'єднання таких, певний процес) - у позиції об'єкту регулювання. Д.Р. повинне здійснюватися специфічними, переважно економічними, методами, виключати втручання в господарську діяльність організацій.

- нормативно-оцінні категорії моральної свідомості, що означають у гранично узагальненій формі, з одного боку, належне і морально-позитивне благо, а з іншого - морально-негативне і неприпустиме у вчинках і мотивах людей, у явищах соціальної дійсності.

- поняття моральної свідомості, що є узагальненою характеристикою позитивних стійких моральних якостей особи (групи осіб, класу, суспільства) і що вказує на їхню моральну цінність.

- ставлення до дій іншої особи і до неї самої (співучасника в загальній справі, партнера за договором, керівника, друга), яке ґрунтується на переконаності в його правоті, вірності, сумлінності, чесності.

- антиісторичний схематично-скостенілий стиль мислення, при якому аналіз і оцінка теоретичних і практичних проблем і положень відбувається без урахування конкретної реальності.