Історія держави і права України та зарубіжних краї ...

суддя в мусульманських країнах, який здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату). У період середньовіччя заміняв також нотаріуса, призначав опікунів та ін.

протестантське віровчення, засновником якого був Ж. Кальвін. Виникло в XVIII ст. в процесі Реформації. В основу віровчення покладено ідеї фатального характеру розвитку життя та божественного невтручання в мирські справи.

чиновник у середньовічній Франції, завідувач королівською казною.

подвірний грошовий податок з селян, що разом із сіноною збирався з візантійських селян. Канонікон поширювався й на безземельних селян.

вища посадова особа або чин у деяких середньовічних державах Європи, яка здійснювала поточне керівництво та контроль за діяльністю чиновників.

законодавчі постанови франкських королів династії Каролінгів.

король франків з 768 р., імператор з 800 р. Створив ранньофеодальну монархію з відносно сильною центральною владою.

одна з груп гірських племен Загросу, що вторглася у Вавилон 1742 р. до н.е. У період 1595 – 1155 рр. до не. у Вавилоні правила касситська династія.

замкнені соціальні або етнічні групи, характерні для всіх давньосхідних суспільств, вільне населення яких не було однорідним, а мало різні права та обов’язки. Найяскравішими прикладами давньосхідних каст є касти в Індії. Касти в Давній Індії виникли з варн, об’єднавши представників певних професій, станів, етнічних меншин.

польські королівські чиновники, які займались спочатку наглядом за будівництвом фортеці, а пізніше керували князівським містом.