Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

М

МАНІПУЛЮВАННЯ

- використання неетичних засобів і методів мотивації співробітників (обман, приховання інформації і справжніх намірів, силовий тиск тощо).

МЕНЕДЖЕР

- людина, що обіймає управлінську посаду і наділена повноваженнями ухвалювати рішення з певних видів діяльності організації, що функціонує в ринкових умовах. Менеджери займають різні позиції в організації (директор, керівник групи, організатор певного виду робіт, начальник, завідувач тощо), вирішують далеко не однакові завдання, виконують різні функції.

МЕНЕДЖМЕНТ

- практична діяльність з управління виробництвом або комерції з метою підвищення ефективності роботи і збільшення прибутку; теорія управління, сукупність принципів, методів, засобів і форм управління; керівний склад підприємства, акціонерного товариства.

МЕРЕЖІ КОМУНІКАЦІЙНІ

- з'єднання учасників певного комунікаційного процесу за допомогою відповідних інформаційних потоків.

МЕТА УПРАВЛІННЯ

- бажаний, можливий і необхідний стан соціально-економічної системи, який має бути досягнутий; повинна відповідати вимогам об'єктивних законів і визначатися з урахуванням реальних можливостей розвитку системи; визначення М.У. - початковий етап процесу управління.

МІСІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

- це сформульоване твердження, що розкриває сенс існування організації, окреслює відмінність цієї організації від подібних; відбиває цілі і інтереси стейкхолдерів (власників, співробітників, споживачів тощо).

МОРАЛЬ

- предмет вивчення етики, форма суспільної свідомості, громадський інститут, що виконує функцію регулювання поведінки людини.

МОРАЛЬНА СЛАБКІСТЬ

- нездатність людини зробити вчинок, що визнається як морально правильний.

МОРАЛЬНІСТЬ

– синонім поняття «мораль»; в історії етики іноді трактувалося як щось відмінне від моралі, як звичаї, форма практичних вчинків, сфера моральної свободи особи тощо.

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ

- стійкий стан внутрішніх зв'язків колективу, що проявляється в емоційно-моральному настрої працівників, результатах їхньої діяльності, у формуванні громадської думки.