Історія держави і права України та зарубіжних краї ...

реформи римських імператорів Діоклетіана (284 305 рр.) та Константина (285 337 рр.), спрямовані на централізацію Римської держави та остаточне оформлення її як імперії. За часів Діоклетіана реформи торкнулися системи управління (новий адміністративно-територіальний поділ держави (на діоцези й провінції) з відповідним реформуванням влади, перетворенням її на бюрократичну та централізовану), фінансової системи держави (введення прямого поземельно-подушного податку, грошова реформа) та організації війська. Константан завершив реформування держави й суспільства, об’єднавши імперські землі в найбільші адміністративно-територіальні одиниці — префектури; він також побудував нову столицю імперії — Константинополь.

заходи, спрямовані на реформування ассірійської держави з метою посилення централізації державної влади. Намісники областей підпорядковувалися царській владі, було створено регулярну армію. Сильна централізація та посилена військова могутність держави сприяли тому, що Ассирія стала першою «світовою імперією».

заходи, спрямовані на викорінення залишків родового ладу в період царства Цинь. Перша серія заходів з реформування держави передбачала новий територіальний поділ держави на осередки з кількох сімей, пов’язаних між собою круговою порукою; заохочення ремесел; ліквідацію спадкових привілеїв знаті та відміну кровної помсти. З 350 р. до н.е. введено новий адміністративний поділ на повіти, дозволено купувати та продавати землю, а також — проведено уніфікацію системи мір та ваги. Після закінчення реформ більшість землеробів стала власниками землі.