Етика бізнесу

– саморозвиток менеджера як особи і організація його особистої діяльності шляхом цілеспрямованого і послідовного використання в повсякденній практиці прийнятих методів роботи; робота менеджера в умовах переважання самоорганізації, що проявляється передусім на нижньому організаційному рівні.

- категорія етики, що характеризує здатність особи здійснювати моральний самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від себе їхнього виконання і продукувати самооцінку досконалих вчинків.

- один із аспектів складного взаємозв'язку бізнесу і суспільства; виходить з того, що менеджмент - це не лише економічний інститут, зорієнтований виключно на отримання прибутку, але і частина суспільства і з цієї причини відповідальний перед суспільством. Для того, щоб не допускати етично неприйнятної поведінки керівників, у практиці менеджменту використовуються нині серед інших такі критерії підбору управлінських кадрів: залучати на роботу тільки "правильних" людей, оскільки люди із проблемною біографією - це завжди великий етичний ризик; розробляти і доводити до відома співробітників норми відповідальної поведінки і менше часу приділяти формальним правилам; менеджери не повинні бути осторонь щоденного життя своєї організації, не контактуючи із співробітниками, конкурентами і іншими групами, що входять у сферу їх інтересів; менеджери повинні виступати ролевими моделями, демонструвати свої уявлення про те, як потрібно працювати

- один із способів підвищення характеристик етичності поведінки керівників і рядових працівників організації для оцінки і складання звітів про соціальний вплив дій і програм організації; свідчать про рівень соціальної відповідальності організації, проте проблеми виміру прямих витрат і вигод від реалізації соціальних програм доки не вирішені повною мірою.

- до найбільш поширених відносяться: складання етичних кодексів (нормативів), розробка карт етики, створення етичних комітетів, навчання етичній поведінці, соціальні ревізії, етичне консультування, здійснення етичних експертиз.

- поняття моральної свідомості, що характеризує такий стан речей, який розглядається як належне, відповідне певному розумінню суті людини і її прав.