Біологія мисливських ...

це група організмів, пов’язаних між собою тим чи іншим ступенем спорідненості і об’єднаних на основі прийнятих методів класифікації. Ця група достатньо відокремлена від інших груп, що дає можливість визначити для неї таксономічну категорію того чи іншого рангу. На відміну від таксономічної категорії (вид, род, родина тощо) таксон завжди позначає конкретні біологічні об’єкти. Наприклад, поняття «папороті», «китоподібні» чи «хребетні» позначають групи організмів, що слугують об’єктами класифікації, і тому являються таксонами.

поняття, що застосовується в систематиці для позначення підпорядкування різних груп живих організмів, що відрізняються одна від одної ступенем спорідненості. Таксономічні категорії різного рівня, або рангу (вид, рід, родина тощо), присвоюють реальним відокремленим групам організмів – таксонам. На відміну від таксонів таксономічні категорії позначають не реальні організми, а визначений ранг чи рівень класифікації, тобто ступінь ієрархії. Головні таксономічні ранги (категорії) це: домен (domain), царство (regnum), тип (phylum) (для тварин) або відділ (division ) (для рослин, бактерій та грибів), клас (classis), ряд (ordo) (для тварин) або порядок (для рослин та ін.), родина (familia), рід (genus) і вид (species).

це ділянка рослинності з рівноцінними (подібними) умовами, переважно кормовими і захисними, для мисливських тварин, які за умови рівного господарського використання вимагають однакових мисливсько-господарських заходів.

послідовність видів або груп видів, кожна попередня ланка якої слугує їжею для наступної. Ланцюг живлення створює певну послідовність у передачі речовини та енергії. Основою кожного ланцюга живлення є види-продуценти  наступні ланки становлять консументи  остання ланка редуценти. Загальна кількість ланок не перевищує 4-5. Зникнення будь-якої ланки призводить до порушення усіх наступних ланок.