Ш |
|---|
Шакканакум
обласні правителі у Стародавньому Вавилоні.
| |
Шампар
сеньйоріальний податок (визначена частина врожаю) у феодальній Франції, збирався головним чином із земель, що знаходились у постійному користуванні феодально залежних селян.
| |
Шаріат
писане мусульманське право, що склалося в Аравії у VII – XII ст., в основу якого покладені релігійні, моральні, побутові та юридичні норми з Корану та Сунни. Найважливішими джерелами шаріату є т.зв. практичні норми, що поділяються на культові приписи (порядок виконання релігійних
обов’язків) та правила, що регулюють всі інші сторони життя мусульман. Об’єктами регулювання шаріату є правила релігійного культу іслйму (ібадат), правила поведінки мусульманина в суспільстві (маумалят) та ін.
| |
Шастри
збірники приписів і повчань із різних галузей знань у Стародавній Індії.
| |
Шейх
глава роду в арабів, сільський староста, представник вищого мусульманського духівництва, богослов та правознавець.
| |
Шеньши
служила аристократія, чиновники середньовічного Китаю. Шеньши поділялися на дві групи: чиновники, які причетні до влади та кандидати в чиновники.
| |
Шеффени
1) засідателі феодальних судів у XIII – XVI ст. у деяких державах Західної Європи; 2) землевласник нешляхетного походження у середньовічній Німеччині.
| |
Шиїти
прихильники мусульманського фундаменталізму, які з’явилися на політичній арені мусульманського світу в сер. VII ст., коли підняли під зеленим прапором повстання під гаслом передання влади найближчим родичам пророка.
| |
Шляхта
феодали в Польщі, які отримували землю за несіння служби.
| |