Арт-терапевтичні тех ...

     Тема 1. Арт-терапевтичні технології в роботі корекційного педагога.

   1. Основні функції та методи арт-терапевтичних технологій в корекційній освіті.

    2. Організація арт-терапевтичного процесу.

 

1.Основні функції та методи арт-терапевтичних технологій в корекційній освіті.

         У сучасному суспільстві все більше зростає інтерес до арт-терапії як методу зцілення за допомогою творчості. Арт-терапія сьогодні — це напрям сучасної психотерапії, що стрімко розвивається та стає все популярнішим у професійному середовищі як за кордоном, так і в нашій країні. Цей метод використовується з цілями терапевтичного впливу та при вирішенні діагностичних, корекційних, психопрофілактичних завдань. Трансформація соціально-політичної, економічної, культурно-інформаційної
сфер, суспільства в цілому стимулює розвиток арт-терапевтичних технологій педагогічного та соціально-психологічного спрямування. Важливо відзначити значний профілактичний, психокорекційний та виховний ефект занять арт-терапією. Все частіше арт-технології використовуються в освітньому процесі на різних ступенях навчання, в тому числі, у роботі із дітьми з особливими освітніми потребами.

            На даному етапі розвитку корекційної освіти в Україні актуальним є питання всебічного та гармонійного розвитку дітей з особливими потребами.  

Діти з особливими потребами-це діти, які мають освітні, комунікативні, психологічні,медичні, побутові, соціальні потреби, пов’язані зі стійким розладом здоров’я, які відрізняються від потреб більшості іх однолітків. Це особлива соціальна група, яка має свої соціокультурні особливості й потребує особливих умов організації життєдіяльності і інтеграції в суспільство.

sensory overload

 

В роботі з такими дітьми дуже важливо використовувати гнучкі види корекції, одним із яких є арт-терапевтичні технології. За допомогою арт-терапії можливо, спостерігаючи за дитиною в процесі спонтанної творчості, пізнати її життєві цінності й інтереси, зрозуміти індивідуальність, відчути настрій. Така творча діяльність гармонійно поєднує виховний, розвивальний, діагностичний і корекційний процеси, створюючи підґрунтя для налагодження довірливих емоційних стосунків із дитиною, ефективної соціальної взаємодії та якісного корекційного впливу.

Надання педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами може носити різний характер.  Переважно це здійснюється з використанням традиційних форм і методів навчання та виховання.  Проте «…за результативністю впливу, ступенем доступності, мотиваційними чинниками особливе місце у корекційно-виховні роботі з такою категорією дітей займає альтернативна педагогіка, можливості якої важко переоцінити». Зокрема, найпоширенішого застосування має «арттерапія» (art – мистецтво, «art therapy» – терапія мистецтвом) означає лікування пластичною зображальною творчістю з метою вираження людиною свого психоемоційного стану.

До методик і технік, які  включають у подібну практику, можно віднести:

графічну методику «Кактус»

Актуально для дослідження емоційно-особистісної сфери дитини з затримкою психофізичного розвитку, виявлення наявності агресії, її направленості і інтенсивності

 Інструкція. На аркуші паперу (формат А4) намалюй кактус, такою, якою ти його собі уявляєш!

Питання і додаткові пояснення не допускаються. Дитині дається стільки часу, скільки йому необхідно. Після закінчення малювання з дитиною проводиться бесіда. Можна задати питання, відповіді на які допоможуть уточнити інтерпретацію:
1. Кактус домашній або дикий?
2. Його можна помацати? Він сильно колеться?
3. Кактусу подобається, коли за ним доглядають: поливають, удобрюють?
4. Кактус росте один або з якимось рослиною по сусідству? Якщо зростає з сусідом, то, яке це рослина?
6. Коли кактус виросте, що в ньому зміниться?

Для себе можно проаналізувати результати ала це не є обов’язковим у творчому процесі.

(беруться до уваги дані, які відповідають усім графічним методам), а саме:

·         просторове положення

·         розмір малюнка

·         характеристики ліній

·         сила натиску на олівець

агресія - наявність голок, особливо їх велика кількість. Сильно стирчать, довгі, близько розташовані один до одного голки відображають високий ступінь агресивності.
імпульсивність - уривчасті лінії, сильний натиск
Егоцентризм, прагнення до лідерства - великий малюнок, в центрі листа
Залежність, невпевненість - маленькі малюнок внизу листа
Демонстративність, відкритість - наявність виступаючих відростків, незвичайність форм
Скритність, обережність - розташування зигзагів по контуру або всередині кактуса
оптимізм - використання яскравих кольорів, зображення «радісних» кактусів
тривога - використання темних кольорів, переважання внутрішньої штрихування, переривчасті лінії
жіночність - наявність прикраси, квітів, м`яких ліній, форм
Екстровертірованность - наявність інших кактусів, квітів
інтровертірованность - зображений тільки один кактус
Прагнення до домашньої захисту, почуття сімейної спільності - наявність квіткового горщика, зображення домашнього кактуса
Прагнення до самотності - зображений дикоростучий кактус, пустельний кактус

А щодо дітей з порушеннями опорно-рухового апарату важливим аспектом для них є - опанування навички письма. Для них це-складна координаційна навичка, що вимагає злагодженої роботи дрібних м'язів кисті, всієї руки, координації всього тіла. Опанування цієї навички – тривалий трудомісткий процес, який дітям із порушеннями опорно-рухового апарату дістається нелегко. При роботі з формування навички письма особлива роль належить навчанню дітей за допомогою, наприклад, такої графічної методики,як графічний диктант. Така технологія сприяє розвитку не тільки м’язів кисті, їх координації, а й зоровому сприйняттю, просторового орієнтування,а також формуванню внутрішньої мови,образного та логічного мислення й звичайно уяви. Навчають орієнтуватися в зошиті, слухати і чути, що говорить дорослий і діяти у відповідності з інструкцією, розвивають мислення, уважність, посидючість.

Наприклад: графічний диктант «Слон».

Для проведення заняття вам буде потрібно мінімум матеріалів: олівець гумка, аркуш зошита в клітинку, зразок виконання завдання з інструкцією.

І пропонуємо намалювати разом з дитиною веселого слоника.

 

А щоб додати творчості цьому завданню, можна запропонувати домалювати слонику око,вухо,хвіст,розфарбувати фарбами і зробити відбиток на чистому аркуші паперу.

Техніки зняття емоційного та м’язового напруження:
1. Спонтанне малювання.
Ця форма роботи не передбачає спеціального завдання. Дитині
видають альбом для малювання, кольорові олівці, фарби та пензлі.
Сеанс можна проводити під музику. Дитина злегка прикриває очі й
сама водить спонтанно по аркушу паперу. Така форма привчає уважно прислухатися до себе, відображати на папері свої почуття, подивитись на свій світ збоку, зрозуміти світ іншої людини за допомогою малюнка.
2. Асоціативне малювання.
Така форма передбачає малюнок на заздалегідь задану тему,
причому теми беруться з області почуттів і взаємовідносин: «Моя
родина», « Мій дім», «Моя улюблена професія» та інші.
3. Малювання почуття.
У роботі використовуть годинник або секундомір. Протягом
однієї хвилини діти розглядають пейзаж, а потім самостійно малюють свої емоції та відчуття, які в них виникли розглядаючи твір мистецтва.
4. Малювання пальцями рук і ніг.
Таке малювання дає відчуття насолоди, підняття настрою, зняття скутості.
5. Малювання музики.
Дітям пропонують прослухати певний музичний твір, а потім
намалювати свої емоції та відчуття.

 

 Музичні та кольоромедитації. Ученими доведена ефектив-
ність методу хромотерапії як безконтактного методу корекції кольором та світлом. Світло, будучи електромагнітним випроміню ванням, здатне проникати через тканини і нести необхідну енергію. Усі кольори випромінюють ту чи іншу інформацію, дія якої на
той чи інший орган може бути цілющою. Хромотерапія
використовується при лікуванні деяких фізичних хвороб та корекції
психічних захворювань і розладів. Різні кольори діють на стан і
внутрішній баланс кожної людини у будь–який момент: у період
активності, сприяють релаксації, емоційній стабільності. Властивості конкретних кольорів чудово відомі, і використовуючи їх, можна досягти прекрасних результатів для психоемоційного розвантаження. Колір являє собою світлові потоки різної інтенсивності. Різні кольори можуть мати на дитину різну дію, і в її організмі відбуваються фізіологічні зміни. Кольори можуть стимулювати, пригнічувати, заспокоювати, створювати відчуття холоду або теплоти. Це явище називається «хромодинамікою». У поєднанні з бінауральними ритмами або музикою-кольорова медитація.

кольоротерапія

 Робота з пластиліном

Пластилін являє собою унікальний матеріал, який використовують для дитячої творчості, а також при лікувані психосоматичних розладів, агресивності, дитячих страхах, тривожності, для розвитку дрібної моторики рук дитини. Своєю яскравістю він приваблює дітей, допомагає встановити контакт з іншими дітьми, які мають проблеми в спілкуванні із дітьми замкненими, з розладами аутистичного спектру, із дітьми з негативним ставленням до навколишнього світу. Ліплення з пластиліну являє собою потужний метод психокорекції, що дозволяє ефективно вирішувати складні життєві проблеми, досягати душевної рівноваги та душевного спокою, знайти відповіді на величезну кількість питань, які постають перед дитиною. Заняття з пластилінотерапії завжди проходять в атмосфері емоційної доброзичливосі, душевної теплоти. Після них дитина відчуває внутрішнє задоволення, у неї зникають неадекватні форми поведінки, встановлюється душевний спокій. Робота з пластиліном сприяє покращенню мислення, формує навички рботи з площиною, сприяє чіткій постановці мети, спонукає до пошуку шляхів її розв‘язання, розвиває творчі здібності дитини, її здатність до експерименту, розвитку дитячої фантазії та індивідуальності. Заняття з пластиліном сприяють розвитку мови, уваги, пам‘яті, мислення, творчих здібностей, сприйняття, просторовій орієнтації, сенсомоторній координації, умінню планувати свою роботу і доводити її до кінця.

Значення занять пластилінотерапіею для різних нозологій:
· діти розвивають вправність рук, зміцнюють їх силу. Рухи рук стають більш узгодженими, а рухи пальців диференціюються (цьому сприяє м‘язове навантаження на них);
· діти вчаться самостійно здійснювати рухи, контролюючи їх силу,
тривалість, спрямованість та ін;
· коли дитина «вдавлює» різні дрібні деталі в пластилін, відбувається розвиток пінцетного хапання, тобто захоплення дрібного предмета двома пальцями або пучкою пальця;
· під час роботи в техніці пластилінотерапії важливим є не просто
розвиток руки, а й спільний розвиток рук і очей, координація рухів
обох рук;
· працюючи з пластиліном, дитина тренує руку до такої складної навички, як письмо.
Ученими виявлено зв‘язок між активними рухами пальців
дитини і формуванням її мовного апарату. Фактично руки в певний
період життя є для дитини додатковим мовним органом. Функції
рухової активності та мови формуються паралельно. Якщо ж розвиток рухової активності рук відстає від нормального перебігу, то затримується і мовленнєвий розвиток, хоча загальна фізична

активність при цьому може бути нормальною і навіть вищою за норму. Тому робота з пластиліном благотворно позначається і на не зовсім розвиненому вербальному апараті дитини.

   Одна з ефективних технік роботи з різними нозологіями – є колір. Малювання свого ім’я, квітки, куща квітів, тварини, казки,будь-чого використовуючи різнокольорові олівці,фломастери, фарби. Кольори, які з самого народження нас оточують, здійснюють на організм, нервову систему та психіку безпосередній вплив, налаштовуючи дитину на взаємодію зі світом, впливаючи на її світосприйняття.

Колір як магічний елемент всіх важливих ритуалів та обрядів
використовували ще давні племена, колірна система яких складалася з трьох кольорів: червоного, чорного та білого. Внаслідок розвитку людського світогляду діапазон кольорів розширювався. Одним із перших для діагностики особистості почав застосовувати колір М. Люшер. Він розробив основ функціональної психології кольоросприйняття й створив на її базі широко відомий в практиці психодіагностики кольоровий тест, який належить до високоефективних проективних методик та призначений для вивчення ситуативного емоційного стану особистості, її адаптації до різних соціально-психологічних ситуацій. Вчений вважав, що кожен колір має свою структуру та функції. Під структурою вчений розумів стійке, загальне для всіх людей, незалежно від раси, культури, освітнього рівня, статі та віку значення кольору, це так звана, об’єктивна сторона колірного впливу. Функція кольору виражає його індивідуальний сенс для кожної людини, її індиві-
дуальне ставлення до кольору.

Колір впливає на людину на всіх її рівнях. Для вегетативної не-
рвової системи, на думку Б. Базими, колір виступає як певний енергетичний стимул, а для центральної нервової системи він ще й несе інформацію про оточуючий світ. На його думку, колір необхідний для підтримки тонусу нервової системи. Тому, в ситуації кольорового голодування у дітей можуть виникати симптоми асенізації та затримки інтелектуального розвитку. Вчений наводить наступні психофізичні та
психофізіологічні характеристики основних кольорів. Наприклад, червоний – збуджуючий, активізує всі функції організму; жовтий – тонізуючий, стимулює діяльність центральної нервової системи; зелений – знімає напругу; синій – заспокоює. Відповідно до окреслених характеристик, ці кольори успішно застосовують в лікуванні деяких внутрішніх захворювань, захворювань шкіри та ін.

Вчені описують різні форми застосування кольору для лікування захворювань в комплексній терапії як допоміжний засіб: кольорові окуляри, кольорові інтер’єри, візуалізація кольору, кольорове освітлення, малювання певним кольором тощо.

      Робота з асоціаціями та метафоричними картками, теж є ефективними техніками у роботі с психофізичними розладами дітей з особливими потребами. Складання оповідань, послань у майбутнє. Кожна з цих технік сама по собі сприяє вирішенню інтерпсихічних конфліктів і зняттю емоційної напруги, зміні життєвої позиції й поведінки. А вживання їх разом призводить, так би мовити, до корекційного «вибуху».
Можна стверджувати, що включення у профілактику і корекцію
цих методик і технік арт-терапії не тільки допомагає стабілізувати розвиток емоційної сфери дитини, але формує підґрунтя для розвитку адаптаційних та пізнавальних здібностей, самомоніто-
рингу, скринінгу власної поведінки та ставлення до оточуючих. Такі методи допомагають дітям підтримувати позитивний настрій
(знаходити і утримувати його), висловлюватися щодо певної ситуації, дії, вчинку, думки, виявляти власні почуття та творчо реалізовуватись.