Педагогічне дослідження як процес і результат наукової діяльності

Завдання педагогічного дослідження - розкриття внутрішніх суперечностей педаго­гічних явищ, що вивчаються, дослідження шляхів чи засобів їх подолання.

Необхідність аналізу й оцінювання тенденцій розвитку науки, якості виконання досліджень зумовлюється і самою складністю розвитку науки, її суперечністю, наявністю числен­них точок зору, різних наукових шкіл і підходів.

У зарубіжних наукових центрах іноді до 20 % коштів, виділених на науку, витрачається саме на експертизу досліджень, що проводяться, і це цілком виправдано. Адже мета такої експертизи — не лише встановити істину, підтвердити ту чи іншу ідею, а й одержати додаткові аргументи "за" чи "проти", визначити сферу застосувань нових наукових ідей і технологій. Проблеми об'єктивності і якості виникають завжди, вони неми­нучі, оскільки вченому, як і будь-якій людині взагалі, властиві і суб'єктивізм, і помилки, і прорахунки, а нерідко й перебільшене уявлення про значення того, що він зробив.

Особливо важливою є правильна оцінка результатів дисертаційних досліджень. Адже не секрет, що часто помилки здобувача у формулюванні суті й значення результатів свого дослідження відтворюються у відгуках опонентів і висновках спеціалізованих рад. Змістовна характеристика результатів дослідження підміняється описовим переліком праць, виконаних в його ході; оцінка ступеня новизни і вірогідності висновків здобувача дається без аргументації (у кращому випадку - на основі порівняння з наявним рівнем наукових досягнень).

Проблема ефективності і якості діяльності науковців у всіх галузях наукового знання, в тому числі й у педагогіці, не перестає хвилювати розум учених. Одним з найважливіших аспектів цієї проблеми є опрацювання критеріїв оцінки резуль­татів і самого процесу наукових досліджень. Так у формалі­зованих бальних системах оцінювання результатів наукових досліджень під критерієм розуміють параметр, який хочуть виміряти (наприклад, "творча активність", "кількість публікацій" тощо). Однак це лише вимірювання, а не критерій. Критерієм є правило, згідно з яким виносять оцінку, вибір після вимірю­вання.

Сьогодні одним з головних критеріїв якості виконаного дослідження й ефективності роботи науковців є кількість публі­кацій. Саме цей критерій фігурує в звітах, враховується при проведенні атестації, конкурсів, на загальних зборах НАПН України. Однак за своєю науковою цінністю (за якістю!) публі­кації далеко не однакові, їх кількість не відображає внеску науковця в науку і практику. Вони є лише показниками активності дослідника, підтверджують його причетність до наукового співтовариства. Судити про якість виконаного дослідження і про ефективність роботи дослідника за кількістю статей і їх обсягом -процедура елементарна, яка не вимагає роздумів. Однак це не вихід із становища, бо кількість публікацій і їх обсяг не відобра­жають "цінності" результатів дослідження.

Сучасне наукознавство обґрунтовує кілька видів експер­тиз наукових досліджень, які можна застосовувати і в педагогіці. Мова йде про методологічну, технологічну, праксеологічну та комплексну експертизи. Кожна з них здійснюється на певному етапі дослідження і розв'язує свої завдання.

Методологічну експертизу доцільно проводити на почат­ку дослідження, коли обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, його тема, об'єкт і предмет, тобто на етапі "виз­начення місця" дослідження в проблемному полі відповідної галузі педагогічної науки. Така експертиза дає можливість виз­начити об'єкти дослідницької роботи, головні напрями пошуку, вихідні позиції дослідника, обумовлені сучасним станом науки, вимогами наукознавства й науковими концепціями, що склалися на цьому етапі.

Технологічна експертиза пов'язана з безпосереднім ана­лізом програми наукового пошуку, культури експерименту, умов його проведення, теоретичного, діагностичного і фінансового забезпечення.

Предметом праксеологічної експертизи є аналіз сфери застосувань результатів дослідження, умов і правил викорис­тання теорії на практиці.

Щодо комплексної експертизи результатів наукового дос­лідження, то її проводять компетентні організації та спеціалісти із залученням авторів, виконавців дослідження. Прикладами такої комплексної експертизи можуть бути експертизи, які про­водяться спільними зусиллями педагогів і психологів, педагогів і фізіологів, педагогів і спеціалістів з інформатики тощо.

Дослідження в педагогіці проводяться в різних її галузях: дидактиці, теорії виховання, методології, історії освіти й педа­гогіки, в методиках вивчення окремих предметів, спеціальній педагогіці тощо. Зрозуміло, що різний матеріал не можна оцінити однією міркою. Треба класифікувати роботи для диференційовання оцінки їх якості.