Актуальність дослідження

Актуальність є першим критерієм вибору теми дисер­таційного дослідження. Що таке актуальність? Це поняття, яке іншими словами звучить так: "Кому це потрібно?" Залежить актуальність від того, наскільки його результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань, або усуненню про­тиріч сфери освіти.

Слід розрізняти актуальність наукового нап­ряму в цілому і актуальність самої теми всере­дині даного напряму.

Формальною ознакою актуальності дисертації є її зв'язок з планом науково-дослідних робіт організації або інституту. В "Положенні ВАК України" сказано: "Теми дисертацій повинні бути пов'язані, як правило, з напрямами основних науково-дослідних робіт наукових установ і організацій і затверджені вченими (науково-технічними) радами для кожного пошукувача персонально". У висновку спеціалізованої ради по кожній дисер­тації має бути вказано, чи пов'язана тема дослідження з відповід­ною цільовою комплексною програмою або програмами щодо розв'язання найважливіших науково-технічних проблем народ­ного господарства країни або окремих галузей.

Слід розрізняти актуальність наукового напряму в цілому і актуальність самої теми всередині даного напряму.

Актуаль­ність напряму, як правило, не потребує складної системи дове­день. Інша справа - обґрунтування актуальності теми. Необхідно достатньо переконливо показати, що саме вона серед тих, що вже досліджувалися, найбільш актуальна. При цьому в працях теоретико-прикладного характеру, які мають нормативну части­ну (до яких відносяться педагогічні дослідження), важливо роз­різняти практичну і наукову актуальність теми.

Актуальність вказує на необхідність і своєчасність вив­чення і розв'язання проблем для подальшого розвитку педаго­гічної теорії і практики. Охарактеризуйте суперечності, які вини­кають між соціальними потребами на освітні послуги і наявними засобами їх розв'язання; проаналізуйте стан розв'язання дослід­жуваної проблеми в педагогічній практиці; вкажіть на необхід­ність і своєчасність вивчення й розв'язання проблеми для по­дальшого розвитку теорії і практики навчання та виховання; спрогнозуйте ефект від упровадження одержаних результатів.

Обґрунтування актуальності фундаментального дослід­ження передбачає: 1) прогнозування теоретичного значення теми; 2) аналіз рівня опрацювання теми в науці; 3) врахування можли­вих впливів запланованих результатів на існуючі теоретичні уявлення в даній галузі.

Обґрунтування актуальності прикладного дослідження передбачає: 1) визначення прикладної потреби в опрацюванні теми; 2) аналіз рівня розв'язання даного питання в педагогічній практиці; 3) прогнозування освітнього ефекту від впровадження одержаних результатів.

Актуальність соціально-педагогічного дослідження виз­начається тим, наскільки його результати будуть сприяти вирі­шенню конкретних практичних завдань або сприятимуть усу­ненню існуючих протиріч в освіті. Новизна дослідження може полягати у тому, що на його основі можуть бути встановлені нові закономірності та визначені шляхи їх застосування для конкретних практичних потреб школи або освіти в цілому

Практично будь-яка актуальна науково-дослідна тема може забезпечити виконання дисертації, все залежить від гли­бини і широти її розроблення, а, отже, від самого здобувача. Оцінюючи актуальність обраної теми, не можна ставити її в залежність від політичної ситуації в країні або світі. Справжня наука не терпить кон'юнктурних підходів. Політизація тут у недалекому минулому призводила часом до звуження спектру напрямів наукового пошуку, вилучення з нього напрямів, які не мали з якихось міркувань підтримки правлячої партії, що було причиною необ'єктивності наукових розроблень.

Актуальність - обов'язкова вимога до будь-якої дисер­тації. Тому цілком зрозуміло, що вступ до неї починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує наукову зрілість і профе­сійну підготовку автора дисертації. Для висвітлення актуальності достатньо 1-2 сторінок, де висвітлюють головне - сутність проблемної ситуації. Чітко й однозначно визначити наукову проблему і, таким чином, сформулювати її суть буде неважко, якщо дисертанту вдасться показати, де пролягла межа між знанням і незнанням з предмету дослідження.

Під час обґрунтування актуальності дисертаційного дос­лідження важливо з самого початку з'ясувати основні супереч­ності чи невідповідності між досягнутим рівнем педагогічного знання і проблемами розвитку теорії і практики. Вони можуть бути зумовлені як відкриттям нових фактів і зв'язків, так і появою запитів практики, що потребують вироблення нових теоретичних знань. Виявити суперечності, що визначають проблему дослід­ження, буває важче за розв'язання самої проблеми. Особливо важливими є суперечності, які виникають між наявними теоре­тичними положеннями і новими педагогічними фактами, які не можна пояснити з позицій традиційної парадигми. Можливі також суперечності в педагогічному процесі, шляхи подолання яких шукатимуться в процесі даного дослідження. Прикладом таких суперечностей може бути суперечність між прагненням учителя реалізувати на уроках ідеї індивідуально орієнтованого навчання і традиційними формами та методами організації навчального процесу, орієнтованими на роботу з "середнім" учнем. Або суперечність між прагненням учителя застосовувати комп'ютерні технології навчання і традиційною побудовою навчальних програм чи підручників. Чи суперечність між застосуванням дослідницького методу і великими затратами навчального часу на його реалізацію.

Особливо часто як суперечності між педагогічною теорією і практикою помилково вказують недостатнє фінансування діяльності шкіл і незадовільне матеріальне забезпечення навчаль­ного процесу, низьку оплату учительської праці, що, зазвичай, є не суперечностями, які дослідник може долати. Відсутність у школах лабораторного обладнання, підручників, комп'ютерів чи несистематична мізерна оплата праці вчителя є не суперечністю розвитку педагогічної теорії і практики, а наслідком поганого розуміння владними структурами всіх рівнів значення освіти для розвитку держави і її процвітання.

Істотною вадою багатьох дисертацій є поверховий, некри­тичний аналіз історії питання, літератури з теми дисертації і, головне, педагогічного досвіду. Аналіз літератури з проблеми, як правило, підмінюється переліком авторів публікацій, причому не лише тих, які насправді досліджували проблему, а й тих, що тільки принагідно щось згадали в опублікованих статтях. До списку часто включають науковців з діаметрально протилеж­ними поглядами на проблему і шляхи її розв'язання. З аналізу літератури не завжди зрозуміло, який же аспект проблеми зали­шився недослідженим або не задовольняє дисертанта.

Для обґрунтування необхідності проведення дослідження тієї чи іншої проблеми слід проаналізувати стан її розв'язання в пе­дагогічній практиці, вказати на недоліки традиційної методики нав­чання чи виховання. Коли дослідник не має для цього достатньої кількості фактів, варто провести констатувальний експеримент.