Об'єкт і предмет дослідження

 

Об'єкт дослідження - та частина практики або наукового знання, з якою дослідник має справу. Він є процесом або яви­щем, що породжують досліджувану проблемну ситуацію. Об'єкт дослідження - це процес або явища, які породжують проблемну ситуацію і обрані для дослідження; предмет дослідження знахо­диться в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як кате­горії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та частина, яка є предметом дослідження. Один і той самий об'єкт може бути предметом ряду різних досліджень. Об'єкт і предмет дослідження повинні бути новими в педагогіці, або хоча б один із них. Традиційність об'єкта і предмета дослідження робить це дослідження позбав­леним глузду.

Педагогічна діяльність дуже різноманітна. Науковець має одержати певні кінцеві результати в її дослідженні. Якщо він не виділить у тому об'єкті, на який спрямована його увага, голов­ний, ключовий пункт, аспект або зв'язок, він може, образно кажучи, "розпливтися думкою по дереву", піти в усіх напрямах.

 

Об'єкт і предмет дослідження повинні бути новими в педагогіці або хоча б один із них.

 

Нерідко в дисертаціях можна зустрітися з випадками: коли за об'єкт дослідник бере конкретну категорію людей (дітей, підлітків, юнаків, батьків тощо). Такий підхід помилковий: конкретні люди виступають як об'єкти дослідження в багатьох галузях наукового знання. Тому такий об'єкт - дуже широка сфера, яка свідчить про те, з ким працюватиме дослідник, але аж ніяк не про те, що власне він збирається дослідити; коли при дослідженні того чи іншого процесу під об'єктом розуміють явище, яке формується. Але тут виникає цілком слушне запи­тання, що стосується мети, яку ставить перед собою дослідник: опис явища в усій його різноманітності чи процес формування самого явища. Наприклад, у дисертації на тему "Формування педагогічної відповідальності в студентів педколеджу у процесі виробничої практики" об'єктом була визначена педагогічна відповідальність студента - майбутнього вчителя. Такий об'єкт орієнтує на дослідження суті педагогічної відповідальності студента як майбутнього вчителя, але не її формування в умовах навчального закладу. У формулюванні об'єкту дослідження в дисертаціях зустрічаються й інші помилки.

Як об'єкт пізнання зазвичай виступають зв'язки, відно­шення, властивості реального об'єкта, які включені в процес пізнання. В цілому об'єкт педагогічного дослідження - це певна сукупність властивостей і відношень, яка існує незалежно від пізнаючого,   але   відображається   ним,   служить джерелом необхідної для дослідження інформації, своєрідним полем науко­вого пошуку, серед яких виділяється один елемент як предмет дослідження, тобто об'єкт і предмет дослідження пов'язані між собою як ціле та його частина, як множина та її одиниця, як система та її компонент, як рід і вид понять або явищ об'єктивної реальності. Іншими словами, частина об'єктивної реальності, яка в певний період перебуває в полі зору теоретичної чи практичної діяльності дослідника, є об'єктом, а той бік, властивості й від­ношення об'єкта, що досліджуються з певною метою і отри­мують наукове пояснення, є предметом.

 

Об'єкт наукового пізнання виступає сфе­рою пошуку, а предмет - як те конкретне, що виявляється.

 

Об'єкт дослідження в педагогіці - це певний процес, певне педагогічне явище, яке існує незалежно від суб'єкта пізнання, і на яке спрямована увага дослідника, наприклад, на процес розвитку суб'єктів виховуючих відносин, на процес ста­новлення нової освітньої системи, на ефективність певної техно­логії навчання чи виховання. Ось чому не зовсім коректно називати об'єктом дослідження, наприклад, учнів і учителів, по­чаткову школу або підліткові клуби, підручник чи комп'ютер. Це не об'єкт, а або конкретна база, або досить широка сфера, далеко не всі елементи якої підлягають вивченню в даній роботі.

Об'єктом педагогічного дослідження можуть виступати, наприклад, процеси навчання, виховання або розвитку особис­тості в особливих умовах (професійно-технічна школа, дошкіль­не виховання, післядипломна освіта тощо), процеси становлення нових освітніх і виховних систем, процеси формування певних якостей особистості тощо.

Об'єкт дослідження - це частина матеріального світу, котра привернула увагу дослідника, наприклад, бетон, апарати з киплячим шаром, вібраційні установки для сушіння й охолод­ження, деталі та вузли, що відновлюються тощо. Стосовно об'єкта дослідження здобувачеві необхідно усвідомити: об'єкт дослідження - новий (Н) чи традиційний (Т). Наприклад, діяльність космонавта, СН1Д - нові об'єкти дослідження, а вібраційні пристрої-традиційні.

Крім об'єкту, визначається також предмет дослідження -це найбільш значущі з практичної та теоретичної точки зору властивості, сторони, особливості об'єкта, які підлягають безпо­середньому вивчення. Наприклад: процес виховання як реальний об'єкт, а його аспекти: зміст виховання, умови, методи — це все предмет дослідження.

Частіше предмет дослідження визначається основним питанням проблеми та передбаченням про можливість виявити закономірності або центральну тенденцію зазначеного протиріччя.

 

Предмет дослідження - це та сторона, з якої дослідник пізнає цілісний об'єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш істотні ознаки об'єкта.

 

Предмет дослідження визначається на основі вироб­лених певних теоретичних положень. Важливим етапом соціально-педагогічного дослідження є визначення основних понять дослідження. При цьому вивчається генезис (розвиток) основних понять в історичному та логічному плані окремими дослідниками у фундаментальних працях; систематизуються результати аналізу та формулюються теоретичні позиції, на яких базується дане дослідження. Тому під концепцією дослід­ження і розуміють детальне змістовне визначення предмету дослідження.

Отже, уточнення теми та проблеми - а звідси визначення об'єкту і предмету дослідження — перший крок до розробки програми, що визначає системність і послідовність робіт у процесі дослідження.

Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта і предмета дослідження. Об'єкт - це процес або явище, що пород­жує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет міс­титься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка зазначається на титульному аркуші як її назва.

Предмет дослідження - центральне питання проблеми. В одній і тій же проблемній ситуації, в одному і тому ж емпі­ричному об'єкті можуть відокремлюватися різні його аспекти, які є предметом дослідження.

На етапі вибору предмета дослідження та первинного аналізу його сутності дослідник взаємодіє з об'єктивною реаль­ністю як такою, що протистоїть пізнавальному досвіду дослід­ника у своїх якостях: "бути невідомою" та "бути доступною для пізнання".

Критерієм завершеності даного етапу є міра позитивного змістового співвідношення: а) сутності предмета дослідження, представленої у робочому визначенні предмета; б) масштабу пізнавальних дій, спрямованих на предмет, що постає в цілях дослідження. Таким чином, можна запобігти неадекватним дослідницьким діям під час дослідження.

Предмет дослідження - це розглянутий у дисертації бік об'єкта дослідження та його досліджувані якість і галузь вико­ристання. Щодо предмета дослідження, то тут також треба вирі­шити те саме питання: предмет дослідження є новим чи тради­ційним. Можливі такі комбінації новизни предмета (П) і об'єкта (О) дослідження: а) НП-НО; б) НП-ТО; в) ТП-НО; г) ТП-ТО.

Приклади цих ситуацій: а) нетрадиційні методи лікування та профілактики СНІДу; б) техногенні наслідки експлуатації ТЕЦ; в) ергономічний аналіз діяльності космонавтів; г) стійкість бето­ну в промислових спорудах.

Для дисертацій випадок ТП-ТО є практично неприпус­тимим: або предмет, або об'єкт дослідження обов'язково має бути новим. Об'єкт дослідження, зазначений у дисертації, пови­нен мати модель (моделі) у тексті і на плакатах.

Характерна особливість предмета дослідження полягає в тому, що часто він або співпадає з його темою, або по суті вони дуже близькі. Для нього притаманний певний новий (у порів­нянні з відомими) кут зору на досліджуваний об'єкт (його нова проекція).

С.У.Гончаренко наводить приклади типових помилок у формулюванні предмету дослідження: предмет дослідження вихо­дить за рамки об'єкта дослідження; визначаючи об'єкт, дисертант виділяє в ньому лише його частину, тим самим занадто звужуючи суть досліджуваного явища; предмет не відображає сферу того нового, що визначає змістовий бік дослідження. У цьому випадку він виконує ніби формальну функцію.

Варто звернути увагу на щільність відношень об'єкта та предмета - вони мають бути, по-перше, у прямому системному зв'язку, а не пов'язаними між собою опосередковано через якісь проміжні об'єкти, властивості чи предмети; по-друге, - бути однієї якості та природи. Наприклад, неправильно назвати об'єктом учня, а предметом сприйняття - нові знання. Правильно було б об'єктом назвати сприйняття знань учнем, а предметом, наприклад, - обсяг сприйнятих знань.

 

В одному й тому самому об'єкті можна виді­лити різні предмети дослідження.

 

В одному й тому самому об'єкті можна виділити різні предмети дослідження. Тому в предмет включаються лише ті елементи, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі. Отже, визначення предмета дослідження означає і вста­новлення меж пошуку, і припущення про найбільш істотні в плані поставленої проблеми зв'язки, і допущення можливості їх тимчасового вичленення і об'єднання в одну систему. У предметі в концентрованому вигляді перебувають напрями пошуку, найважливіші завдання, можливості їх розв'язання відповідними науковими засобами і методами.

Педагогічна дійсність дуже різноманітна. Необхідно розрізняти всю об'єктну сферу, на яку спрямована увага дослід­ника, і досить вузьку її частину, про яку автор хоче одержати нове педагогічне уявлення. Якщо дослідник не визначить в об'єкті головний (ключовий) пункт чи зв'язок як предмет пошуку, то дослідження втратить свою цілісність і буде зведене до еклектичного переказування загальновідомих педагогічних положень. Воно продемонструє типову помилку: написано бага­то, а дослідження не відбулося, бо автор не отримав бажаних результатів і в змісті своєї праці не виявив нічого нового.

Про відповідність предмета об'єкту дослідження свідчить те, що об'єкт має відображати те коло об'єктивної реальності, яке охоплює предмет як одну з багатьох складових об'єкта і отримує своє однозначне розуміння лише в процесі зіставлення з ними. Таким чином, дослідник не формально називає об'єкт, а дає йому змістовну характеристику, котра виступає орієнтиром для визна­чення місця і функцій предмета у ширшій та цілісній сфері педагогічних знань.

Об'єктом і предметом педагогічного дослідження можуть бути всі аспекти теорії та практики навчання і виховання, їх організації та керівництва. Наприклад, питання принципів, змісту, методів, форм, засобів, умов навчально-виховного процесу. Однак усі педагогічні проблеми потрібно розглядати крізь призму провідного методологічного принципу взаємодії компонентів системи "педагог - зміст навчального матеріалу - учень", тому в якості об'єкта чи предмета педагогічного дослідження непра­вильно називати учня як особистість, бо в цьому випадку він буде ізольований від педагогічного процесу. Необхідно вивчати саме педагогічний процес і учня, як суб'єкта діяльності в ньому.

Найбільш поширеним недоліком у визначенні об'єкта і предмета дослідження, який фактично ліквідує розведення цих методологічних характеристик, є уявлення про предмет як про позначення певної ділянки або частини об'єкту, що обирається для вивчення: "Об'єкт ширший, а предмет - вужчий". Але справа не зводиться до розмірів одного чи другого.

Прикладів некоректного формулювання предмету дослід­ження в дисертаціях, виділення його без вказівки на аспект чи спосіб розгляду фрагмента об'єктивно існуючої педагогічної дійсності, можна навести безліч. Наприклад, підготовка учнів професійно-технічних училищ до самоосвіти в навчально-вихов­ному процесі; використання комп'ютерних технологій в початко­вій чи основній школі; інноваційні процеси в сфері навчання і виховання; відбір і виховання дітей в спеціальних школах різного профілю; використання структурно-логічних схем при вивченні різних навчальних предметів; відбір і навчання обдарованих дітей в сучасній школі України і СІЛА тощо. Як правило, некоректність в означенні предмета дослідження поєднується з занадто широким позначенням його об'єкта. Іноді об'єкт окремо взятого дослід­ження співпадає за масштабом майже з об'єктом всієї педагогіки: педагогічний процес в університеті (професійно-технічному училищі, загальноосвітній школі); сфера виховання школярів (чи студентів) в педагогічних закладах; навчально-виховний процес в університетах (академіях, загальноосвітніх і спеціальних школах, військових навчальних закладах); методи педагогічного пізнання його. За такими означеннями предмета не можна здогадатися, про що мова йде в дисертації.

Основними об'єктами педагогічних досліджень є діяль­ність учителів і вихователів, дітей і учнів, педагогічні стосунки (між суб'єктом і об'єктом навчання та виховання, особистістю і колективом, навчанням і самоосвітою, вихованням і самовихо­ванням), організація чи управління пізнавальною діяльністю дітей, навчально-виховним процесом чи навчально-виховним закладом тощо.

Досить часто дослідники-початківці об'єктом чи пред­метом свого дослідження помилково називають учасників педа­гогічного процесу (учнів, студентів, учителів, батьків, дидак­тичні чи технічні засоби навчання, навчальне обладнання тощо). Тим часом об'єктом чи предметом педагогічного дослідження має бути, як підкреслював ще А. Макаренко, процес навчання чи виховання. Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запи­тання: що розглядається? А предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про спосіб розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом, те, що в цьому об'єкті дістає наукове пояснення. В об'єкті, яким є розумовий розвиток учнів у ході навчання, може виділятися такий предмет: дослідницький і евристичний методи навчання як засіб розумового розвитку учнів або дидактична чи методична система вправ для розу­мового розвитку дітей. В об'єкті, яким є процес навчання майбутніх учителів, можна виділити в ролі предмета формування у студентів комунікативних умінь на основі аналізу й розв'я­зування проблемних педагогічних ситуацій. В темі "Формування у підлітків потреби у самовихованні" об'єктом виступає процес самовиховання, а предметом - сама потреба у самовихованні, яка формується у процесі навчання й виховання.

Предметом досліджень можуть бути мета освіти чи вихо­вання, прогнозування, зміст, форми й методи організації й проведення педагогічного процесу, характеристики діяльності учня й учителя, суперечності в навчально-виховному процесі, шляхи його вдосконалення, характер педагогічних вимог, впливів, педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види педагогічних ситуацій.

Предметом дослідження можуть виступати також різні педагогічні відносини: між дітьми в групах і колективах, колективом і особистістю, між різними колективами, стосунки в педагогічних колективах, між сім'єю та школою, школою і виробництвом, громадськістю і школою, стосунки між дітьми різного віку в навчальних і трудових об'єднаннях; формування єдиного колективу дорослих і дітей в спільній діяльності; педагогізація соціального середовища; зв'язки між факторами, які впливають на освіту й розвиток дітей, і одержаними резуль­татами (наприклад, вплив середовища на розвиток пізнавальних інтересів або характеру спілкування на самооцінку і рівень претензій вихованців; залежність ефективності запам'ятовування мовного матеріалу від організації пізнавальної діяльності; специ­фіка і динаміка розв'язання інтелектуальних задач партнерами в умовах інтелектуально-ігрових змагань). Предмет педагогічного дослідження обов'язково повинен включати зв'язки виховного інституту із зовнішнім середовищем, власне педагогічні, со­ціальні і психологічні фактори і зв'язки в їх зчепленні і взаємодії.