Мета і завдання дослідження

 

Мета дослідження - це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільне корисного продукту з кращими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення. Поставленої мети досягти треба обов'язково. І неодмінно перевірити, чи визначене чітко досягнення мети у висновках.

Мета дослідження - це комплекс результатів, які необ­хідно одержати в процесі дослідження. Мета дослідження вже закладена у саму назву обраної для дослідження теми. Чітке уявлення мети дослідження сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Цілі наукових досліджень можуть бути найрізноманітнішими і спрямованими на виявлення залежностей, що існують між факторами; визна­чення зв'язків між певними явищами; визначення умов для усунення недоліків у процесах; розкриття можливостей удоско­налення процесів; встановлення закономірностей та тенденцій розвитку тощо.

Ставлячи перед собою мету, дисертант визначає, який результат він збирається одержати в процесі дослідження, а завдання дають уявлення про те, що треба зробити, щоб досягти мети. Мета дослідження, як правило, полягає у підвищенні ефективності процесів навчання й виховання, а в широкому розумінні - педагогічного процесу в цілому. Оскільки розроблені теоретичні положення мають бути підтверджені практикою, мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одер­жання нових знань та їх експериментальну апробацію.

У меті формулюється загальний задум дослідження. Тому вона має бути сформульована лаконічно і гранично точно в смисловому відношенні. Мета педагогічного дослідження не є плодом мрії, фантазії або лише гарних побажань дослідника. Вона - результат передбачення, яке ґрунтується на зіставленні педагогічного ідеалу і потенціальних резервів перетворення реальних процесів і явищ педагогічної дійсності. Визначається мета, виходячи з актуальності досліджуваної проблеми, обраних об'єкта і предмета дослідження. Мета - це одна з головних характеристик діяльності, одна із складових тріади: мета, засоби, результат. Тому не можна ні поставити мету, ні аналізувати її у відриві від загального руху пізнаючої думки, від дослідницької діяльності, а головне — її логіки. Як правило, правильне визна­чення мети дослідження дає можливість дисертанту остаточно визначитися з темою своєї дисертаційної роботи.

 

Мета педагогічного дослідження - це обґрунтоване уявлення про загальні кінцеві або проміжні результати наукового пошуку.

 

Кілька прикладів коректного формулювання мети. При вивченні способів включення особистісного досвіду учнів у зміст освіти була поставлена мета: виявити природу особис­тісного досвіду як змістового компоненту освіти; розробити регулятиви його включення в зміст освіти. "Виявити" відно­ситься до науково-теоретичної функції цього дослідження, а "розробити" до конструктивно-технічної, нормативної функції. Досить чітко сформульовані двоєдина мета роботи в такому формулюванні: "створення концепції становлення гуманістич­ного світогляду учителя на основі особистісно орієнтованого підходу в системі вузівської і післядипломної освіти і розробка інноваційної моделі відповідної практики".

Однобічним формулюванням мети, яке не охоплює кон­цептуальну сторону наукової роботи, є таке: розробити систему підготовки учнів загальноосвітньої школи до самоосвіти чи систему підготовки вчителя до екологічного виховання. Це швид­ше практична мета, а не науково-пізнавальна. Не передбачена власне дослідницька робота, створення науково-теоретичних основ такої системи.

Формулювати завдання необхідно якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становить зміст розділів дисерта­ційної праці. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів народжуються саме з формулювання завдань дисерта­ційного дослідження.

Завдання дослідження - конкретизація загальної мети, цілей з урахуванням предмета дослідження. Виділяються зав­дання, зорієнтовані на: визначення етапів наукового пошуку; виявлення найсуттєвіших ознак об'єкта дослідження; визначення внутрішньої структури об'єкта дослідження; обґрунтування сис­теми засобів, необхідних для розв'язання наукової проблеми; всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, причин, недоліків і труднощів у її розв'язанні; експериментальну пере­вірку пропонованої системи засобів, необхідних для розв'язання наукової проблеми; розробку рекомендацій щодо практики використання результатів дослідження.

Завдання - це мета перетворення конкретної ситуації або, іншими словами, ситуація, яка вимагає свого перетворення для досягнення певної мети.

Зазначимо, що завдання, з одного боку, розкривають суть теми дослідження, а, з іншого, - знаходять своє тлумачення у вис­новках, що фіксують і узагальнюють результати їх виконання.

Завдання - задана в певних умовах мета діяльності, яка повинна досягатися перетворенням цих умов згідно з певною процедурою. Завдання охоплює вимогу (мету), умови (відоме) і шукане (невідоме), яке формулюється у запитанні. Між ними існують певні зв'язки і залежності, за рахунок яких здійснюється пошук і визначення невідомих елементів через відомі.

Розв'язання завдань складає необхідний зміст дисертації. За своєю суттю завдання є деталізованою і "прив'язаною" до конкретних умов метою дослідження з орієнтацією на його гіпотезу.

Завдання дослідження, зазвичай, формулюються в одному з двох варіантів: конкретизація мети у вигляді структурно-часових компонентів, які відображають його етапи (найменш бажаний варіант); як конкретні завдання виступають структурно-логічні компоненти дослідження (більш строгий і більш бажаний варіант).

Зустрічаються і комбіновані варіанти, в яких поряд з викладеним розглядаються і деякі організаційні умови. Завдання дослідження визначають структуру і зміст дисертаційного дос­лідження.

Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього. У цілісній єд­ності завдань відсутність одного може призвести до незавер­шеності всього дослідження та неможливості його використання у педагогічній практиці. Наприклад, дослідником розкрито ха­рактер ціннісних орієнтацій учнів у галузі сучасної музики, принципи формування культури музичного сприйняття, але не розв'язано завдання реалізації цих принципів у навчальній роботі в школі, не розроблено методику формування культури сприй­няття сучасних музичних творів учнями певної вікової групи. Таке дослідження не досягає визначеної мети і не може бути внеском у вдосконалення педагогічної діяльності.

Єдиного стандарту у формулюванні завдань бути не може, але найчастіше вони пов'язані з виявленням сутності, природи, структури об'єкту, що вивчається, розкриттям загаль­них способів його перетворення та розробкою конкретних мето­дик педагогічних дій і практичних рекомендацій.

Можна навести такий варіант завдань педагогічного дос­лідження: вирішення теоретичних питань дослідження постав­леної проблеми (визначення змісту досліджуваних понять, кон­кретизація їх структури, розробка критеріїв педагогічного діагностування та корекції); вивчення наявних умов вирішення проблеми на практиці, констатація та аналіз типових недоліків та їх причин; обґрунтування необхідної методики для розв'язання визначеної проблеми (тут основою є теоретичні дані, одержані дослідником внаслідок першого завдання, та матеріали аналізу практичної діяльності, добуті під час виконання наступного завдання); дослідно-експериментальна перевірка запропонованої методичної системи; розробка методичних рекомендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці (вчителів, вихователів, методистів).

 

Серед значної кількості дослідницьких завдань, які необхідно розв'язати в дисертацій­ному дослідженні, дуже важливо виділити ос­новні, їх рекомендується виділяти порівняно небагато, не більше 5-6.

 

Серед значної кількості дослідницьких завдань, які необ­хідно розв'язати в дисертаційному дослідженні, дуже важливо виділити основні. їх рекомендується виділяти порівняно неба­гато, не більше 5-6. Між тим у дисертаціях, особливо докторсь­ких, нерідко формулюється більше десятка завдань.

Досвід показує, що перше завдання в дисертаціях, зазвичай, пов'язується з виявленням, уточненням, поглибленням, методологічним обґрунтуванням тощо суті, природи об'єкту, що вивчається; друге — з аналізом реального стану предмета дослід­ження, динаміки і внутрішніх суперечностей його розвитку; третє — із способами його перетворення, дослідно-експеримен­тальною перевіркою; четверте — з виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності, вдосконалення досліджуваного явища, процесу, тобто з прикладними аспектами роботи; п'яте - з прогнозом розвитку досліджуваного об'єкта або з опрацюванням практичних рекомендацій для різних категорій працівників освіти.

Характерні недоліки при формулюванні завдань: а) за­мість завдань викладається метод, який планується використати в дисертації (наприклад, "вивчити літературу", "здійснити науко-

вий аналіз теорії і практики досліджуваної проблеми", "проана­лізувати досвід" тощо). Відсутнє чітке уявлення, для чого слід це робити і що слід одержати в результаті; б) замість завдання формулюється структурний компонент дослідження (наприклад, "експериментальна частина", "опрацювати рекомендації"" тощо); в) завдання носить гіпотетичний характер; г) сукупність завдань не дає "побачити" структуру дисертації тощо.

 

Завдання дослідження мають бути орієн­товані на результат, хоча б і проміжний по від­ношенню до мети всього дослідження.

 

Наявність мети й завдань є передумовою для обґрунто­ваного вибору методів, засобів (анкет, тестів, приладів тощо) дослідження, способів, за допомогою яких вони будуть інтерпре­товані й відповідно оформлені.