8.2.Обчислення границь функції.Невизначенності.
З властивостей границі функції, пов'язані з арифметичними операціями випливає, що границю навіть складного раціонального виразу можна обчислити, як відповідну комбінацію границь його складових. Більше того, як ми побачимо в наступній темі, завдяки неперервності, операція обчислення границі проходить навіть крізь символи всіх елементарних функцій.
Розв’язання.
Всі вирази неперервні, тому просто підставляємо значення 2 замість і обчислюємо отриманий алгебраїчний вираз.
Певні труднощі виникають, коли останній вираз обчислити в кінцевому вигляді неможливо, скажімо, виникає нуль в знаменнику. Причому в деяких випадках результат випливає безпосередньо з властивостей функцій. Наприклад, якщо знаменник дробу прямує до нуля, а чисельник - до ненульової константи, весь дріб буде необмежено зростати (за модулем), тобто прямувати до нескінченності. Але часто зустрічаються випадки, коли очевидних властивостей недостатньо, а потрібен поглиблений аналіз конкретного вигляду функції що входять в вираз.
Йдеться про так звані невизначенності .
Виявляється, перелік таких невизначенностей дуже обмежений, їх всього сім:
В ході перетворень невизначенности прийнято позначати в фігурних лапках, а процес обчислення виразу, що містить невизначенність називається розкриттям невизначенності.
З першою з наведених невизначенностей ми мали справу при обчисленні границь послідовностей, що мають вигляд відношення многочленів. Методом розкриття такої невизначенності було ділення чисельника і знаменника дробу на найпотужніший, в сенсі прямування до нескінченності, член.Таким чином ми позбувались причини, що створює нескінченногсті в чисельнику і знаменнику.
Схожий підхід можна використати і при розкритті невизначенності , коли в чисельнику і знаменнику стоять алгебраїчні вирази. Тільки позбуватись тепер треба множника, що прямує до нуля, наявність якого і в чисельнику і в знаменнику створює невизначенність.
Приклад 2. Обчислити границю .
Підставляючи одиницю замість , і в чисельнику і в знаменнику отримаємо 0, тобто маємо невизначенність .
Розкладеми вирази в чисельнику і знаменнику на множники.
Тепер видно, що нулі в чисельнику і знаменнику при створює множник , на який ми і скоротимо даний дріб, після чого легко отримується результат .
Зауваження. Ділити чисельник і знаменник на множник, що дорівнює нулю не можна! Але, в нашому випадку множник не дорівнює нулю. Він тільки прямує до нуля, наближується скільзавгодно близько, але не дорівнює.
У випадку, коли вирази містять корені, виділення нульового множника не таке очевидне, але часто допомагає множення на спряжене.
Приклад 3. Обчислити границю .
Розв’язання.
Підставляючи замість одиницю, впевнюємось, що маємо невизначенність . Домножимо чисельник і знаменник на вираз, спряжений до чисельника. Використовуючи формулу різниці квадратів, тримаємо