Тестові завдання для здійснення поточного та підсумкового контролю знань
1. Регулювання міжнародних економічних відносин здійснюється на основі:
а) міжнародних договорів, рішень міждержавних економічних конференцій і рішень міжнародних організацій;
б) рішень міжнародних інститутів, а також рішень міжнародних комісій і комітетів;
в) рішень міжнародних регіональних організацій.
2. Елементами регулювання міжнародних економічних відносин є :
а) політико-організаційні норми;
б) вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торгово-політичних засобів впливу на міждержавні зв’язки;
в) принципи, інструменти, методи управління, інституційно-правові структури.
3. Механізм регулювання міжнародних економічних відносин має два взаємозв’язані рівні:
а) міждержавний і наднаціональний;
б) національний і міжнародний;
в) глобальний і регіональний.
4. Зазначте рівень розвитку міжнародних економічних відносин, в якому загальні закономірності виявляються як синтез усіх економічних відносин між країнами, що розвиваються на основі універсальних закономірностей:
а) регіональний;
б) загальносвітовий (інтернаціональний);
в) національний.
5. Яка з форм міжнародних економічних відносин зумовлює створення спільних підприємств?
а) виробниче співробітництво;
б) наукове-технічне співробітництво;
в) міграція робочої сили.
6. Міжнародний поділ праці — це:
а) переміщення осіб найманої праці між країнами і перерозподіл робочої сили між сферами світового господарства;
б) спеціалізація окремих країн на виробництві окремих товарів для обміну ними;
в) міжнародні відносини, де основним товарним об’єктом є різні види послуг.
7. Інтернаціоналізація господарського життя — це:
а) процес переростання виробничими силами кордонів національних господарств;
б) процес усунення будь-яких проявів нерівномірності і дискримінації у світових зв’язках;
в) процес розширеного відтворення в усіх країнах світу.
8. Кооперація виробництва — це:
а) виконання окремих технологічних процесів;
б) складний процес об’єднання діяльності;
в) процес виробництва певного товару або сукупності товарів.
9. Спеціалізація виробництва — це:
а) процес об’єднання діяльності;
б) процес розділення окремих видів діяльності;
в) процес налагодження виробничих зв’язків.
10. Основний вид міжнародного поділу праці:
а) технологічний;
б) загальний;
в) міжгалузевий.
11. Основний вид міжнародної спеціалізації:
а) комерційна;
б) товарна;
в) часткова.
12. Основна форма міжнародної кооперації:
а) предметна;
б) галузева;
в) економічна.
13. Об’єкти міжнародних економічних відносин — це:
а) транс національні корпорації;
б) міжнародні організації;
в) експорт (імпорт) товарів (послуг, робіт).
14. Суб’єкти міжнародних економічних відносин — це:
а) експорт (імпорт) товарів (послуг);
б) місцеві органи влади;
в) юридичні та фізичні особи, що мають право на здійснення міжнародних відносин.
15. Загальний принцип міжнародних економічних відносин — це:
а) суверенна рівність держав;
б) невід’ємний суверенітет держав над своїми природними ресурсами і економічною діяльністю;
в) свобода вибору форми організації зовнішньо - економічною діяльністю.
16. Спеціальний принцип міжнародних економічних відносин — це:
а) співпраця держав з метою розвитку;
б) принцип найбільшого сприяння розвитку відносин;
в) принцип взаємної вигоди.
17. Які з форм міжнародних економічних відносин є традиційними,
що склалися в історично тривалий період ? :
а) міжнародна торгівля;
б) науково-технічне співробітництво;
в) міжнародно-економічнім відносини у сфері надання послуг.
18. Міжнародні валютно-фінансові відносини — це:
а) відносини між кредиторами і позичальниками різних країн;
б) обмежений вплив ринкових факторів;
в) спеціальний валютний режим.
19. Яку форму кон’юнктури світового товарного ринку характеризують перевищення пропозиції над попитом, зниження цін і зменшення кількості торговельних угод, що укладаються?
а) високу;
б) понижувальну;
в) підвищену.
20. Торговельно-економічні показники кон’юнктури світового товарного ринку:
а) динаміка експортних цін;
б) поява нових товарів;
в) обсяги обміну між головними країнами-експортерами та імпортерами товарів (робіт та послуг).
21. Баланси міжнародних розрахунків — це:
а) різниця вартісних обсягів в експорті та імпорті;
б) співвідношення грошових вимог і зобов’язань, надходжень і платежів між країнами;
в) грошові валютні розрахунки і платіжні відносини між країнами за отримані товари і кредити, що відображаються у балансах міжнародних розрахунків.
22. Міжнародна організація — це:
а) тимчасові міжнародні органи, діяльність яких не регулюється міжнародно-правовими нормами;
б) органи, які створюються на підставі міжнародної угоди, їх діяльність має постійний характер;
в) стабільний інститут багатобічних міжнародних відносин, який має узгоджені учасниками цілі, свої постійні органи, а також специфічні політико-організаційні норми.
23. Міжнародні організації за критерієм членства в них держав бувають:
а) глобальні і субрегіональні;
б) міждержавні, недержавні і змішані;
в) міжнародні, наднаціональні і регіональні.
24. Міжнародна економічна інтеграція — це:
а) міжнародні відносини, де основним товарним об’єктом є різні види послуг;
б) сукупність економічних, валютно-фінансових і кредитних відносин між країнами, які закріплені в міжнародних договорах та державно-правових нормах;
в) реальне узагальнення виробництва на міжнародному рівні за допомогою свідомого регулювання урядами країн взаємного розподілу праці і міжнародної виробничої кооперації, що беруть участь в ній.
25. Світова валютна система — це:
а) відносини між кредиторами і позичальниками різних країн;
б) сукупність економічних, валютно-фінансових і кредитних відносин між країнами, які закріплені в міжнародних договорах та державно-правових нормах;
в) система валютних платіжних розрахунків між країнами.
26. Міжнародна науково-технічна співпраця — це:
а) міжнародні відносини, де основним товарним об’єктом є різні види послуг;
б) виявляється в міжнародній спеціалізації і міжнародній кооперації виробництва і вкладенні капіталів зарубіжними власниками в галузі економіки;
в) відносини по обміну результатами науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт і сумісному їх проведенню країнами, які забезпечують розвиток сфери інтелектуальних послуг.
27. Показники виробництва кон’юнктури світового товарного ринку:
а) якісні характеристики товару;
б) рух портфеля замовлень;
в) обсяги і рух товарних запасів.
28. Показники попиту і пропозиції кон’юнктури світового товарного ринку:
а) нові методи торгівлі;
б) платоспроможність населення;
в) головні країни - виробники товару.
29. Показники цін кон’юнктури світового товарного ринку:
а) зміна цін на сировину і напівфабрикати;
б) динаміка капітальних вкладень до галузі;
в) платоспроможність населення.
30. Ціноутворюючі фактори:
а) здійснення платежів у вільноконвертованій валюті;
б) вплив інфляції на ціни;
в) співвідношення попиту і пропозиції.
31. Високий рівень світових цін — це:
а) ціни безготівкових розрахунків;
б) реальна купівля товару з негайною оплатою у вільноконвертованій валюті;
в) ціни за програмами допомоги.
32. Низький рівень світових цін — це:
а) ціни за програмами допомоги;
б) ціни клірингових розрахунків;
в) ціни за сферою розповсюдження.
33. Сучасні валютні ринки характеризуються наступними основними особливостями:
а) посилилася інтернаціоналізація валютних ринків на базі інтернаціоналізації господарських зв’язків;
б) операції здійснюються з перервами протягом доби поперемінно у всіх частинах світу;
в) вузький розвиток валютних операцій з метою страхування валютних і кредитних ризиків.
34. Міжнародні організації по критерію компетенції бувають:
а) регулюючі і консультативні;
б) універсальні і спеціальні;
в) координаційно-інформаційні.
35. Міжнародні міждержавні організації — це:
а) організаційно оформлені по сумісних або близьких соціальних, політичних, економічних, ідейних, професійних і інших інтересах об’єднання різних суспільних угруповань з різних країн;
б) об’єднання держав, які створені на основі міжнародної угоди, оформлені в систему постійно діючих органів, мають певну і узгоджену мету;
в) організації, членами яких є представники всіх (майже всіх) країн світу.
36. Міжнародні недержавні організації — це:
а) організаційно оформлені по сумісних або близьких соціальних, політичних, економічних, ідейних, професійних і інших інтересах об’єднання
різних суспільних угруповань з різних країн;
б) організації, членами яких є представники всіх (майже всіх) країн світу або регіонів;
в) об’єднання держав, які створені на основі міжнародної угоди, оформлені
в систему постійно діючих органів, мають певну і узгоджену мету.
37. Глобальні міжнародні організації — це:
а) організації, членами яких є представники всіх (майже всіх) країн світу або регіонів;
б) організації, в роботі яких бере участь велика кількість представників певного регіону;
в) організації, створені з представників невеликої кількості одного або декількох регіонів.
38. Регіональні міжнародні організації — це:
а) організації, які охоплюють широкий круг відносин між членами (економічних, політичних, культурних і тому подібне) багатоцільових установ;
б) організації, в роботі яких бере участь велика кількість представників певного регіону;
в) організації, створені з представників невеликої кількості одного або декількох регіонів.
39. Універсальні міжнародні організації — це:
а) об’єднання держав, які створені на основі міжнародної угоди, оформлені в систему постійно діючих органів, мають певну мету;
б) організації, які охоплюють широкий круг відносин між членами (економічних, політичних, культурних і тому подібне ) багатоцільових установ;
в) організаційно оформлені по сумісних або близьких соціальних, політичних, економічних, ідейних, професійних і інших інтересах об’єднання різних суспільних угруповань з різних країн.
40. Спеціальні міжнародні організації — це:
а) об’єднання держав, які створені на основі міжнародної угоди, оформлені в
систему постійно діючих органів, мають певну мету;
б) організації, які мають обмежені цілі, створені для співпраці в одній галузі або охоплюють певний напрям діяльності;
в) організації, створені з представників невеликої кількості одного або декількох регіонів.