Лекція 6
Лекція 6
Тема: Методика навчання основних рухів.
План лекційного заняття:
1. Ходьба. Методика навчання в кожній віковій групі.
2. Біг.
3. Вправи з рівноваги.
4. Лазіння і повзання.
5. Метання.
6. Стрибки.
Зміст лекції
У системі фізичного виховання дітей дошкільного віку одне з головних місць посідає розвиток основних рухів: ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння та ін. Основні рухи характерні для повсякденної та трудової діяльності людини. Вони є органічною складовою частиною дитячих ігор, важливим засобом фізичного виховання і становлять необхідну основу для загального всебічного розвитку дошкільнят: допомагають їм глибше пізнати навколишній світ, активно сприймати його, долати труднощі на своєму шляху. Систематичне виконання основних рухів позитивно впливає на гармонійний фізичний розвиток дитини, сприяє вдосконаленню роботи серцево-судинної, дихальної, нервової систем, зміцнює м'язи та опорно-руховий апарат, розвиває фізичні якості (швидкість, спритність, силу, гнучкість та витривалість). Формування навичок у багатьох життєво важливих для людини основних рухах, таких як ходьба, біг, лазіння та ін., починається у перед дошкільний період. Однак становлення цих навичок» їх удосконалення та автоматизація відбуваються у дитини протягом дошкільного віку. Розглянемо особливості навчання кожному виду основних рухів у дітей різних вікових груп.
Ходьба
Ходьба - основний засіб пересування людини у просторі. Вона відноситься до циклічних локомоторних рухів. Циклічність її складається з чергування кроків лівої та правої ніг, а також погодження з ними рухів руками. Автоматизований кроковий рефлекс, який є фізіологічною основою ходьби, формується наприкінці першого року життя дитини. Систематичне щоденне тренування дитини у ходьбі рано формує стійку навичку в цьому виді основних рухів. На початку дошкільного віку діти вже досить вільно володіють ходьбою. У наступних вікових групах відбувається удосконалення цього важливою руху. Наприкінці дошкільного віку в кожної дитини повинна бути сформована автоматизована навичка у ходьбі. У багатьох дітей другої молодшої групи під час ходьби спостерігається погана координація рук та ніг, мах виконується прямими руками, причому мах правою рукою часто буває більш енергійним, ніж лівою, нерівномірний, темп пересування. Йдучи, дошкільнята часто притискають руки до тулуба, недостатньо піднімають ноги від підлоги (човгають ними), не завжди чітко додержуються вказаного напрямку, деякі з них дивляться собі під ноги, нахиляють голову, слабко відштовхуються носком наприкінці кроку. Ходьба дітей середньої групи стає більш впевненою та чіткою. Значно зменшуються бічні розгойдування під час ходьби покращується координація рухів рук та ніг, діти краще орієнтуються під час пересуванню в колоні по одному та під час рухливих ігор (ходьба врозтіч). У них дещо змінюється ставлення ноги під час ходьби, більшість дошкільнят п'ятого року життя ставить ногу і п'яти, а не на всю стопу, як це роблять молодші діти. Однак у частини дітей цієї групи спостерігаються порушення ритму ходьби (все це чітко фіксується при вимірюванні довжини кроків), мах прямими руками з обмеженою амплітудою, недостатнє відштовхування носком від землі наприкінці кроку. У дітей старшої групи кількість помилок, які спостерігаються під час ходьби, значно зменшувалась. Більша частина з них виконує ходьбу впевнено, з правильною координацією рук та ніг, чітким кроком, з постановкою ноги на п'яту і наступним перекатом на носок, що сприяє більш енергійному відштовхуванню від землі деяких дітей спостерігаються помилки, пов'язані з порушенням ритму та координації рухів рук та недостатньо енергійним змахом руками деяким порушенням постави (опущена голова та плечі) під час ходьби. Незначна частина дошкільнят також відчуває невпевненість під час виконання ходьби зі зміною напрямку («змійкою», повороти в русі при перешикуванні та ін.). Переважна більшість дітей підготовчої до школи групи виконує ходьбу впевнено, з доброю координацією рухів рук та ніг. Це свідчить про стабільність цієї навички. Формування у дитини навички в ходьбі відбувається протягом дошкільного віку У кожній наступній віковій груп збільшується кількість дітей, які виконують ходьбу без помилок Швидкість ходьби (за умови виконання цього руху в однаковому темпі) зростає також з віком. Це пов'язане із збільшенням довжин кроку за рахунок довжини ніг та більш енергійного відштовхування від землі. Внаслідок проведених досліджень (Т. Осокіна, Е. Вільчковський та ін.) були розроблені методичні рекомендації по формуванню навички з ходьби, які апробовувалися на практиці у навчанні цьому руху дошкільників різних вікових груп. У роботі з дітьми другої молодшої групи особливу увагу приділяють оволодінню координацією рухів рук та ніг під час ходьби, привчають дітей вільно рухати руками, формують навички орієнтування в просторі (не наштовхуватись на предмети, які стоять на підлозі швидко зупинятись за сигналом вихователя). Привчаючи дітей ходити легко, не човгаючи ногами по підлозі пропонують їм різноманітні вправи, які сприяють зміцненню м'язів ніг (ходьба на носках, з переступанням через предмети (кубики м'ячі) високо піднімаючи стегна). Однак ця ходьба не повинна займати багато часу (у межах 20-25 с.), тому що у малюків швидко втомлюються м'язи ніг (особливо під час ходьби на носках) й зникає інтерес до запропонованої вправи. Доцільно чергувати ходьбу з високим підніманням стегна та на носках із звичайною ходьбою. Діти другої молодшої групи недостатньо орієнтуються в просторі, їм важко пересуватися в колоні по одному в темпі, запропонованому вихователем. Тому під час ходьби по колу вихователь йде разом з групою (очолює її) і нагадує дітям, щоб вони не відставали один від одного, не наштовхувались на дітей, які йдуть попереду додержувалися дистанції). У другій половині року ведучим у колоні можна призначити кого-небудь із дітей. Для того щоб група використовувала всю площу зали (майданчика) у кутах його для орієнтації ставлять кубки (кеглі), які група обходить із зовнішньої сторони під час ходьби по колу. Під час виконання ходьби врозтіч вихователь привчає дітей займати всю площу зали й не наштовхуватися один на одного. У навчанні дітей ходьби в колоні один за одним парами, врозтіч під час занять фізичною культурою та в період прогулянок широко застосовують різноманітні ігрові прийоми та рухливі ігри Наприклад в іграх
«Підемо гуляти», «Трамвай» діти ходять невеликими групами без зміни напряму потім цілою групою (у колоні один за одним), змінюючи темп і напрям руху. Для навчання дошкільнят ходьбі врозтіч, на наштовхуючись один на одного, проводяться різноманітні рухливі ігри («Не зачепи предмет», «Знайди свій будинок» та ін.). Через недостатність розвитку м'язів-розгиначів частина дітей молодшого дошкільного віку не може рівно тримати тулуб, нахиляє голову вниз. Це може привести до порушень постави. Тому слід нагадувати дітям, щоб вони не опускали голови під час ходьби, не сутулились. За правильного (рівного) тримання голови випрямляється спина, розширюється грудна клітка. Формуванню постави у дошкільнят під час ходьби – тривалий процес, який продовжується і в наступних вікових групах. Під час ходьби дітей п'ятого року життя звертається увага на природне положення тулуба і спина рівна, підборіддя трохи підняте, живіт підтягнутий, рухи рук енергійні, під час відштовхування ноги випростовуються до відказу.
У цьому відношенні корисна ходьба з гімнастичною палицею на плечах, лопатках, за спиною та перед грудьми, а також з фіксованим положенням рук (на поясі, за головою, в сторони). У дітей старших вікових груп необхідно домагатись правильного дихання під час ходьби. На кожні 3 – 4 кроки дитина робить глибокий вдих, через ніс. Видих відбувається більш тривало (на 4 – 5 кроків) через ніс та рот одночасно. Дошкільнятам усіх вікових груп корисна ходьба на носках, п'ятках, зовнішній та внутрішній сторонах стоп з високим підніманням стегна, з рухами рук угору та вниз тощо Вона виконується у вигляді імітаційних вправ пройти як «клишоногий ведмедик», «конячка», «чапля», «лисичка» тощо. Такі види імітаційної ходьби доцільно чергувати із звичайною ходьбою Усі ці вправи сприяють, розвитку м'язів опорно-рухового апарату профілактиці плоскостопості і дають змогу сформувати у дітей протягом дошкільного віку міцну навичку ходьби.
Різноманітні вправи на рівновагу (ходьба по мотузці, покладеній на підлозі лаві, колоді та ін. які широко застосовують на заняттях з фізичної культури та під час прогулянок сприяють удосконаленню навички ходьби в різних умовах та позитивно впливають на формування постави дошкільників.