Соціометрія
Соціометрія
Соціометрія. Соціометрія – галузь соціології, яка вивчає міжособистісні взаємини у малих групах кількісними методами, зосереджуючись на внутрішньогрупових симпатіях і антипатіях. За допомогою спеціальної методики (соціометричний тест) експериментально досліджується взаємне суб’єктивне ставлення членів групи один до одного, структура і динаміка цих взаємо-відносин, становище індивідів у групі, питання лідерства.
Сучасна соціометрія найчастіше використовує два методи – анкетування та опитування, розроблених так, щоб навіть на підставі анонімних відповідей можна було скласти соціоматрицю, яка б відображала особливості взаємостосунків (симпатії, антипатії) у групі.
Соціометричне опитування суттєво відрізняється від інших видів соціологічного опитування передусім тим, що об’єктом його вивчення є не характеристика респондента, а характеристика взаємин між респондентами.
Соціометричне опитування застосовують для дослідження міжособитісних стосунків і між-групових відносин з метою їх поліпшення.
Цей метод застосовують для дослідження міжособитісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу вивчити особливості неформальних (неофіційних) стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим способом дістати майже неможливо. Грамотне його використання є перед-умовою для ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування та розвиток груп, досягнення очікуваних результатів у формуванні колективів, підвищення ефективності їх діяльності.
Процедурно соціометрія є поєднанням методики опитування й алгоритмів для спеціальної математичної обробки первинних вимірювань. Взаємини між членами колективу з’ясовують на основі таких процедур: вибір (бажання індивіда до спів-робітництва з іншим індивідом); відхилення (небажання співпрацювати з іншими); нехтування (залишення одним індивідом іншого поза власною увагою).
Запитання соціометричної анкети містять так званий со-ціометричний критерій. Вербально його формулюють так: "Кого б ви обрали?", "Чиїй думці Ви віддаєте перевагу в ситуації?", "Хто зумів би Вас переконати?" та ін. Соціометричний критерій має:
– налаштувати учасника дослідження на вибір або відхиення іншого учасника групи;
– бути зрозумілим і цікавим для учасників дослідження;
– містити в собі пропозиції щодо вибору або відхилення, які повинні формувати в учасників групи позитивний емоційно-психологічний ефект;
– не допускати обмежень щодо вибору одних і відхилення інших учасників групи.
Г.Т.Кловак поділяє соціометричні критерії на два основні класи:
комунікативні критерії (соціометричні тести) використовують для опису, виміру реальних або уявних взаємин у групі, з’ясування ставлення кожного члена групи до його оточення ("Кого б Ви запросили на День народження?");
гностичні критерії (тести соціальної перцепції), спрямовані на відображення уявлень людини про своє місце й роль у запропонованій грі та про те, хто саме може її обрати для вирішення конкретного завдання, а хто – відхилити ("Хто з Вашого класу, на Вашу думку, хотів би запросити Вас на День народження?").
В обох випадках критерії сформульовані у позитивній формі, тобто орієнтовані на з’ясування вибору. Але є й заперечні критерії, які фіксують негативне ставлення однієї людини до іншої.
У соціометрії поширені дихотомічні критерії, які дають можливість точніше з’ясувати взаємини у групі. Наприклад: "Кого з учнів вашого класу Ви запросили б на День народження (позитивна частина критерію), а кого б ні?" (заперечна частина критерію).
У соціальній психології використовують спеціальні тер-міни, які означають стан особистості в міжособистісних стосунках. "Зірка" – член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. "Бажаний" – член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше від кількості виборів, які віддані найпопулярнішому. "Відтиснутий" – член групи (колективу), котрого ніхто не вибрав.
У процесі соціометричного дослідження складають соціограму – графічне відтворення результатів математичної обробки даних, одержаних за допомогою соціометричного тесту. Соціограма наочно відображає взаємні симпатії й антипатії, наявність соціометричних "зірок" (осіб, яких обирає більшість опитуваних), "відтиснутих" (осіб, від яких усі відвертаються) та проміжні ланки між цими полюсами. Вона дає можливість побачити структуру взаємин у групі, робити припущення щодо стилів лідерства, ступеня організованості групи загалом.
Соціометрію використовують разом з іншими методами, оскільки вона не розкриває сутності взаємин у групі, а лише відображає їх загальну характеристику.
Наведемо приклад проведення соціометричного дослідження в академічній групі, запропонованого Ю.Г.Шадських.
Соціометричне дослідження в академічній групі
Шановний добродію! Керівництву факультету хотілося б уточнити, як складаються міжособистісні спілкування й взаємо-дія в академічній групі. Вирішення цього завдання певною мірою можуть сприяти відповіді на запропоновані запитання.
Пам’ятайте, що ваші відповіді залишаються в таємниці і будуть використані під час планування навчально-виховної роботи.
1. Назвіть трьох найактивніших студентів вашої групи.
2. Іноді в процесі роботи виникають питання, з якими вам не хотілося б звертатися до викладача. До кого з студентів групи ви б звернулись?
3. До кого б ви не звернулись?
4. Якби довелось удвох виконувати громадське доручення, кого б ви вибрали своїм партнером?
5. Кого б ви не вибрали в жодному разі?
6. Хто б вас вибрав для цього доручення?
7. Припустимо, що необхідно створити групу з п’яти осіб, яка б уособлювала б колектив. Хто мав би увійти до цієї групи?
8. Кого з цих п’яти осіб можна призначити керівником цієї групи?
Аналіз результатів.
Під час аналізу результатів соціометричного дослідження використовують два взаємодоповнюючі графічні способи: матриці вибору, соціограми. Їх кількість відповідає кількості критеріїв вибору, які використовуються в дослідженні.
Матриця вибору – це таблиця, в якій по вертикалі під відповідними номерами записують прізвища всіх студентів вашої групи, які вивчаються за алфавітом, по горизонталі – лише їх номери. На відповідних перетинах цифри 1, 2, 3 позначають тих, кого вибрав кожен учасник дослідження у першу, другу, третю чергу. Серед обраних є студенти, на яких він зупинив вибір сам, а це означає, що в нього з ними взаємний вибір.
Вивчення груп і колективів показує, що "бажаних" та "відтиснутих" у нас більшість. Те ж саме спостерігається і в групі, дані соціометричного дослідження якої наведені в таблиці.
У наведеному прикладі "зірки" – це студенти за номерами 5, 7 у списку групи.
"Ізольований" член групи (колективу) – це той, який не отримав жодного вибору. У наведеному прикладі у такому стані перебуває 2-й за списком студент.
"Відкинутий" – той, кого називають під час відповіді на 3-тє, 5-те питання анкети.
Отже, кожен член групи займає певне становище, яке не завжди однакове.
Важливим феноменом у міжособистісних стосунках є соціально-психологічна рефлексія – здатність індивіда сприйма-ти і оцінювати свої взаємовідносини з іншими членами групи. У рефлексії відображається розуміння власних домагань у взаємостосунках, реальність становища та оцінка його іншими членами групи (запитання 1, 6, 7 анкети).
Соціально-психологічна рефлексія вимірюється рефлексивним коефіцієнтом усвідомлення (РКУ): РКУ=В\В*х100%, де В – число, що дорівнює кількості виборів партнера, яке підтвердилось; В* – число, що дорівнює кількості очікуваних виборів.
Метод соціометрії використовувався з метою вивчення структури і стилю взаємин у колективі студентів. Це було необхідно для формування в майбутніх фахівців умінь і звичок поведінки як у педагогічному колективі, так і в колективі студентів. На основі одержаних даних моделювали внутрішньо колективні стосунки (рівень згуртованості студентів, способи впливу викладача на студентів). Діагностичні вимірювання рівня професійно-педагогічної компетентності викладачів забезпечувалися такими методами: тестування щодо змісту діяльності викладачів; викладання за темами дисциплін; самооцінка викладачами занять, лекцій і практичних занять; розробка контрольних алгоритмів проведення різних видів занять на певну тему.
У соціометричному опитування А.А.Киверялг виділяє п’ять етапів:
– підготовчий (визначення проблеми, вибір об’єкта, ознайом-лення з документами, що відтворюють склад колективу);
– знайомство з колективом (попередні контакти дослідника з членами колективу з метою психологічної підготовки опитуваних);
– проведення опитування (інструктування опитуваних, видача соціометричних карток, збір карток);
– обробка одержаних даних;
– висновки і рекомендації.
Результати соціометричного опитування заносяться у матри-цю, яка називається соціоматрицею