Організація змагань ...

Тактична підготовка туриста - здатність здійснювати цілеспрямовані дії, які забезпечують ефективне розв'язання як загальних, так і індивідуальних завдань у поході, а також гарантують безпеку всіх учасників.

Розрізняють групову та індивідуальну тактику. Завдання групового характеру розв'язують як на підготовчому етапі, так і безпосередньо на маршруті (зміна плану походу, організація вимушених привалів, перерозподіл обов'язків між учасниками походу тощо). На групову тактику і можливу необхідність її коректування впливають зміни погодних умов, травма або захворювання будь-кого з учасників, незадовільний (фізичний або психологічний) стан групи.

Усі тактичні групові дії учасників походу повинні гарантувати безпеку, вирішувати виховні, оздоровчі та освітні завдання.

В самому загальному вигляді тактичну підготовку можна визначити як здатність групи здійснювати цілеспрямовані дії, дозволяють ефективно вирішувати як загальні, так і приватні завдання походу і забезпечувати безпеку всіх його учасників. Слід розрізняти групову та індивідуальну туристську тактику. При цьому потрібно мати на увазі, що завдання групового характеру вирішуються як на етапі підготовки походу (вибір і докладний вивчення району маршруту, планування маршруту і складання календарного плану походу, ретельно продумане матеріально-технічне забезпечення групи, планування заходів безпеки), так і безпосередньо на маршруті (зміна плану походу і графіка руху, організація вимушених привалів і днівок, попередня розвідка і обробка окремих складних або об'єктивно небезпечних ділянок маршруту, організація забросок продуктів харчування, палива і спорядження, перерозподіл обов'язків між учасниками). На групову тактику і можливу необхідність її коригування впливають: різкі зміни погодні умови і стихійні лиха, необхідність термінового надання допомоги інший туристській групі, потерпілої аварію, або місцевому населенню у разі стихійного лиха, травма або захворювання кого-небудь з учасників, незадовільний стан (фізичний, психічний) групи, необхідність не передбаченої попереднім планом суспільно корисної роботи. 

Всі групові тактичні дії учасників походу повинні повною мірою сприяти забезпеченню безпеки на маршруті, максимального вирішення виховних, оздоровчих та освітніх завдань. Що стосується конкретних умов навчального походу зі студентами інституту фізичної культури, слід підкреслити, що застосовуються варіанти групових тактичних дій повинні вирішувати крім перерахованих вище завдань завдання навчання туризму майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту. Тому деяка частина тактичних варіантів повинна задовольняти ефективності методів навчання. Наприклад, використання повторного методу проходження певного складного відрізка маршруту з метою відпрацювання техніко-тактичних дій учасників походу. Як правило, відрізок маршруту, на якому використовується повторний метод, повинен бути пов'язаний з подоланням перешкод. Цей метод застосовується лише у тому випадку, якщо викладач - керівник групи переконаний в абсолютній безпеці даного відрізка і в можливості повного візуального контролю за діями групи. Тактичним варіантом метою навчання студентів може бути і спеціальний вибір переправи в найбільш складних умовах із застосуванням підручних засобів незалежно від того, що поруч є міст. 

В цілому слід зазначити, що в основі використання тих або інших тактичних прийомів у навчальному поході має бути аналіз складної обстановки для формування у студентів умінь і навичок, необхідних при організації та проведенні туристських заходів. 

Важливий компонент тактичної підготовки туристів - вміння швидко і якісно вирішувати різноманітні техніко-тактичні завдання, пов'язані з вибором тих чи інших технічних прийомів, найбільш доцільних в конкретній ситуації. При цьому вирішуються завдання вибору стосовно до техніки руху, прийомів страховки, організації біваку техніці орієнтування. Так, ряд прийомів орієнтування (звірення карти з місцевістю, визначення точки стояння, азимутальні рух у заданому напрямку, числення шляху) відноситься до числа чисто технічних, але вибір шляхи, соизмерение швидкості руху з точністю орієнтування - це тактичні завдання, які вирішуються одночасно з технічними. 

Аналогічні техніко-тактичні завдання вирішуються і при організації біваку (визначення часу, коли групі необхідно припинити рух і зупинитися на нічліг, а також вибір місця біваку - тактичні завдання, створення зручного і безпечного біваку - справа техніки). Численні техніко-тактичні завдання вирішуються туристськими групами при проходженні маршруту, організації страховки на крутих схилах, організації переправ. 

У початковій тактичної і техніко-тактичної підготовці туристи (в масових туристських походах) отримують наступні вміння і навички: вибір шляху, аналіз точності орієнтування і швидкості руху на окремих ділянках; зіставлення графіків руху-запланованого і фактичного; розбір варіантів подолання перешкод. 

Перші три завдання вирішуються кожним учасником. Для найбільш ефективного освоєння навичок вибору маршруту та вміння аналізувати помилки в орієнтуванні це необхідно робити на привалі. Маршрут заздалегідь розбивається на ділянки "часового ходу" (група йде 45-50 хв. і відпочиває 10-15 хв.), і на кожному привалі обговорюються варіанти руху і способи орієнтування. На черговому привалі робляться короткий розбір пройденої ділянки і вибір шляху руху по наступної ділянки. 

Запланований графік руху по ділянках маршруту найкраще записати у формі таблички на звороті фотокопії картосхеми маршруту (табл. 7).

Таблиця 7.

Форма навчального графіка руху

В таблиці пункти умовно пронумеровані. В насправді вони мають або географічну назву (село Валеріани, річка Ветлуга, озеро Балтым, гора Маяк), або характерні топографічні визначення (висота 133 м, безіменний ліва притока річки Пишма, 18-й км Логойского шосе). 

Протяжність ділянок маршруту за планом визначається заздалегідь будь-топографічним способом (циркулем-вимірником або курвіметром), фактична протяжність - за счислению шляху способами, прийнятими окомірної зйомки маршруту (див. главу 8). Ходовий час записується у годинах і хвилинах. 

У графі "Примітки" дається короткий пояснення розбіжності планових параметрів по ділянці (протяжності і ходового часу) з фактичними. Наприклад, фактична довжина ділянки виявилася вище за необхідності обходу перешкоди, не показаного на картосхемі, або знадобилося менше ходовий час на даній ділянці, так як група пройшла його за хорошою попутної просіці. 

Вміння планувати графік руху аналізувати відхилення від нього - важливий показник тактичної підготовки учасників туристських походів. 

Ущільнення графіка в навчальних походах досягається максимальним використанням часу на привалах. Вибору зручного місця для привалів слід приділяти належну увагу. Важливо також, щоб проходження попереднього ділянки маршруту і вихід до місця привалу збігалися з початком можливого перешкоди. Так, привал на березі річки дозволить провести обговорення способів переправи. Місце привалу дає досить необхідної інформації для обговорення його переваг і недоліків з точки зору можливості організації біваку. 

Організація розбору походу - важливий елемент організаційно-методичної та тактичної підготовки. Аналіз маршруту, плану його проходження, графіка руху (за планом і фактичного) є складовою частиною походу. Розбір проводиться з використанням картосхеми маршруту і таблиць з аналізами графіка руху. 

При розгляді питань тактичної підготовки туристів і вдосконалення педагогічних прийомів навчання тактиці важливо звернути увагу на істотну відмінність в організації технічної та тактичної підготовки. 

Навчання різноманітним технічним прийомам організовується насамперед у підготовчому періоді. При цьому величезну роль у вдосконалення техніки руху і страховки відіграє участь туристів у змаганнях з техніки туризму. Подальше навчання техніці, причому на найбільш високий для даного контингенту туристів рівні, продовжується і в поході, але основи технічної підготовки закладаються в підготовчому періоді. 

З тактичною підготовкою справи навпаки: основне навчання тактиці відбувається саме на маршруті (тобто в основному періоді підготовки). Значну роль відіграє і послепоходный (перехідний) період - розбір походу, підготовка звітних матеріалів. Значення підготовчого періоду в цілому менше, так як найважливіші питання тактики походу (вибір району, розробка маршруту, складання календарного плану походу та плану матеріально-технічного забезпечення) вирішує, як правило, керівник. Це насамперед відноситься до навчальних походів. Що ж стосується спортивних походів (особливо вищої категорії складності), то в цих випадках роль підготовчого періоду в тактичній підготовці всіх учасників групи істотно зростає, так як в спортивних групах всі члени команди беруть безпосередню участь у вирішенні найважливіших тактичних завдань.