Організація фізкульт ...

Тема лекції:

Аналіз чинних програм оздоровлення дітей

у дошкільних навчальних закладах

План

1. Оздоровчий зміст програми розвитку, навчання і виховання дітей “Дитина в дошкільні роки” (наук. керівн. К.Л. Крутій).

2. Програма валеологічної освіти дошкільників “Будьте здорові, діти!” (автори Н. Денисенко, Л. Мельник).

3. Завдання оздоровлення дітей у програмі “Радуга” (автор Т.М. Доронова).

        4. Рекомендації щодо оздоровлення дошкільників до програми “Развитие” (автор Л.А. Венгер).

5. Оздоровчо-розвивальна програма “Рекорд – Старт” (автори В.Т. Кудрявцев, Б.Б. Єгоров).

6. Програма фізичного виховання й оздоровлення “Театр фізичного розвитку й оздоровлення” (автор М.М. Єфименко).

7. Оздоровчі завдання програми  “Основы безопасности дошкольников” (автор В.А. Ананьєва).      

8. Завдання щодо формування здорового образу життя у програмі “Основы безопасности жизнедеятельности детей дошкольного   возраста“ (автори Н.Н. Авдєєва, Р.Б. Стьоркіна).

 

1. Оздоровчий зміст програми розвитку, навчання і виховання дітей Дитина в дошкільні роки” (наук. керівн. К.Л. Крутій).

Фізична культура як складова загальної культури людства зароджується з перших днів життя дитини. Життєва цінність фізичної культури нарощується з кожним роком життя людини й обумовлює  розвиток інших сфер особистості (пізнавальної, емоційної тощо).

Фізична культура дитини дошкільного віку авторами програми  “Дитина в дошкільні роки”  розглядається як культура здоров’я, будови тіла і як культура рухова, що забезпечує розвиток потреб дитини у здоровій руховій активності, прояв можливостей переборювати перешкоди та життєві проблеми і знаходиться в емоційною позитивному  тонусі впродовж довготривалою часу.

В поняття “культура здоров’я”  автори програми вкладають:

-   усвідомлення дитиною себе як частини природи, свого унікального й досконалого творіння;

-    виконання визначених правил, рухів, дій, які сприяють збереженню цілісності системи “людина – природа” і сигналізують оточуючим про свою емоційну привабливість і відкритість мікро-. мезо-, макросоціуму.

 Поняття “культура будови тіла” охоплює:

-    розуміння дитиною краси тіла людини, його цілісності й гармонійності;

-  наявність рухових способів, що утворюють форми тіла, підтримують їх у стані достатньо високого емоційного тонусу і коригують точність, виразність, спритність рухів.

Поняття “культура рухів” - це:

-   вміння сприймати рухи як символ прекрасного, природного, вільного способу самовисловлювання, взаєморозуміння і взаємоіснування у просторі тіл;
     -  наявність правильної постави, способів самостійного накопичення свого рухового досвіду і використання його з метою попередження захворювань.

У програмі і методичних рекомендаціях запропоновані не тільки організаційні аспекти оздоровчої роботи, а й розкрито побудову освітнього процесу в цілому, в якому реалізується мета і зміст фізичної культури дитини. Теоретична та практична новизна і значущість розділу програми “Дитина в дошкільні роки” “Фізичний розвиток. Здоровий ма­люк” полягає не тільки у змісті, в якому перед дитиною розкриваються цінності здоров’я, руху, взаємозалежності здоров’я від оточуючого середовища, способи досягнення гармонії між ними, але й у способах вивчення, збереження і корекції здоров’я, що орієнтовані на самопізнання і само­регуляцію дитини. Виховання і розвиток особистості дитини передбачає гармонію її внутрішнього духовного світу і тіла. Турботою про здорову дитину пронизана вся програма “Дитина в дошкільні роки”. Головним у роботі щодо реалізації програми “Фізичний розвиток. Здоровий малюк” автори вба­чають урахування:  -   типу темпераменту дитини; -   реакцій серцево-судинної, дихальної систем, шкіри на повітря, воду, Сонце; -   ступеня зрілості опорно-рухового апарату; -    емоційного настрою; -   схильності дитини до впливів Місяця, Сонця тощо.

Фізичний розвиток малюка у програмі “Дитина в дошкільні роки”  запропоновано за віковими  періодами. З’ясуємо ці пріоритетні напрями фізичного розвитку. 

Перший  рік життя:

Забезпечувати повноцінний фізичний розвиток, збереження і зміцнення здоров’я. Розвивати статичні локомоторні функції: вміння утримувати голову, перевертатись у положення лежачи, повзати, ходити.

Вдосконалювати дії з предметами, створювати умови для розвитку рухової активності дитини.                     

  Другий  рік  життя:                                                                                                                                            

Розвивати природні рухи дітей, спонукаючи до рухової активності.

Вчити ходити в одному напрямі рівномірними кроками, зберігаючи рівновагу; виробляти вміння орієнтуватися у просторі, навчити лазити по драбині та злазити з неї. Вчити відштовхувати м’яч (кульку), під час качання і кидання, замахуватися рукою з-за спини перед кидком предмета; рухатися самостійно, виконувати деякі рухи і дії разом з іншими дітьми. Формувати вміння виконувати рухи за словесною інструкцією.

  Третій рік життя:

         -  Називає частини тіла людини та свої.

 - Знає назви гігієнічних процедур та самостійно виконує їх (вмивання, одягання, роздягання то­що).

- Називає рухи людини та свої (біжить, ходить, плигає тощо).  

-  Знає назви страв, їсть з апетитом різні страви.

- Визначає, де болить, відчуває біль, каже про це батькам, вихователю, співчуває болю інших людей.                      

- Виконує елементарні загартовуючи процедури, знає їх назву.

- Негативно ставиться до шкідливих звичок.   

- Співчуває дітям, дорослим із фізичними і психічними проблемами.

- Вільно рухається, виявляє інтерес до різних рухів, рухливих ігор, веселий, життєрадісний.

- Швидко засинає, вчасно пробуджується

- Знає назву спортивного обладнання.

- Виявляє інтерес до об'єктів природи як чинника свого здоров'я.

Завдання розділу “Фізичний розвиток. Здоровий малюк”  програми “Дитина в дошкільні роки” спрямовані на певні досягнення дитини.

Наприкінці молодшого дошкільного віку дитина:

- Розповідає, що хоче їсти. Миє овочі перед їжею, їсть акуратно, не розливає рідку страву. Дякує за їжу.

- Знає, що вірус в організмі призводить до хвороби.                  
        - Миє руки та обличчя після забруднення, туалету, перед їжею.
        - Знімає взуття, плаття, білизну, шкарпетки й одягає навпаки.

- Користується зубною щіткою, гребінцем.

- Розчісується за допомогою дорослих; може видавлювати пасту на зубну щітку.                                                     

- Рівно сидить за столом.

- Приймає загартовуючи процедури під наглядом дорослого.

- Називає словами деякі параметри свого здоров'я: зріст, масу тіла.

- Відмічає причини змін у своєму здоров'ї, пам'ятає їх ознаки.

- Навчилася відрізняти корисні звички від шкідливих.

- Підтримує власне здоров'я загартуванням, гігієнічними процедурами.

- Реалізує деякі способи сприяння нормальному розвитку організму: додержання режиму харчування, гігієнічних процедур тощо.

- Запам'ятовує ознаки фізичного нездоров’я (дефекти).

- Називає частини тіла людини (свої), знає назви його рухів.

- Відрізняє дітей та людей за віком, здорову людину від хворої (за станом самопочуття).

-  Знає особливості способу життя людини.

- Називає культурно-гігієнічні і загартовуючи  процедури, рухи, позитивно ставиться до їх виконання.

- Виявляє бажання доглядати за хворими.

- Весела, активна.

Наприкінці середнього дошкільного віку дитина:

- Контролює гігієнічний стан свого тіла та дотримується правил гігієни.

- Виконує правила користування гігієнічними засобами.

- Виконує комплекс вправ для попередження порушень, постави та плоскостопості.

- Розуміє корисність загартувальних процедур; виконує правила поведінки під час різних  оздоровчих процедур.

- Називає словами всі параметри свого здоров’я.

- Знає назви та ознаки деяких хвороб.

- Знає про згубний вплив для здоров’я вживання алкоголю, тютюну.

- Зберігає особисте здоров’я засобами загартування, ранкової гімнастики.

- Користується деякими способами зміцнення здоров’я.

- Уявляє, що існує психічне нездоров’я.

- Знає основні частини свого тіла і тіла людини, функції деяких органів.

- Має знання про функції шкіри, та догляд за нею.

- Орієнтується у вікових змінах організму.

- Уявляє залежність стану організму від умов життя.

- Знає правила захисту тіла від непогоди.

- Має деякі практичні навички правильного харчування, та культури споживання їжі.

- Володіє навичками догляду за обличчям, руками, ногами.

- Виконує основні гігієнічні процедури під час умивання.

- Координує опорно-руховий апарат, знає основні природні чинники (сонце, повітря, вода).

-  Має знання про деякі хвороби, про догляд за хворим.

- Відчуває радість від здоров’я, співчуває дітям, людям з фізичними вадами.

- Розуміє значення руху у власному оздоровленні і в оздоровленні інших дітей, людей.

Показниками фізичного розвитку і здоров’я дитини старшого дошкільного віку є:

- Вміє вийти зі стану спраги і голоду.

- Оволодів умінням культурного споживання їжі, користування приборами, догляду за ротовою порожниною і зубами.

- Знає види захворювань, що викликаються наявністю в організмі вірусів, бактерій тощо.

- Досконало керується знаннями правил догляду за тілом та його органами.

- Дотримується гігієни порожнини рота.

- Вміє швидко, самостійно користуватися всіма гігієнічними засобами: гребінцем, зубною щіткою, мочалкою, шампунем тощо.

- Виконує правила організації раціональної, фізичної і розумової праці.

- Усвідомлює значення фізичних вправ для загартування організму.

-  Виконує всі лікувальні процедури під час захворювання.

-  Має уявлення про негативний вплив алкоголю, тютюну, наркотичних речовин на організм лю­дини.

- Підтримує, зберігає, розвиває, зміцнює своє здоров’я.

-  Тактовно поводиться з однолітками з різними дефектами здоров’я.

-  Має елементарні знання про роботу внутрішніх органів і систем, їх впли

в на формування здоров’я  дітей, подовження життя людей.

-  Розуміє поняття про основні сили життєдіяльності людини, рослини, тварини (повітря, вода, світло, земля), що даються для життя, і якими системами вони засвоюються в організмі.

 - Знає відмінності життєвих функцій чоловіка і жінки, хлопчика і дівчинки. 

- Уявляє основні складові здоров'я та здорового способу життя: загартування, гігієнічне вихо­вання та різні види рухів.  Має елементарні навички такого життя.

 -  Розуміє значущість лікування та медичної допомоги в зміцненні здоров’я дитини й оздоров­лення людини.

-  Володіє правилами безпеки від травм та пошкоджень.

-  Виявляє співчуття до хворих, старих, інвалідів, володіє елементарними навичками першої до­помоги.

-  Має елементарні поняття: життя і смерть.

- Розуміє поняття: любов, милосердя і зв’язок цих почуттів зі здоров’ям.

- Елементарно володіє своїми почуттями, настроєм.

Отже, ми з’ясували пріоритети щодо фізичного розвитку дитини дошкільного віку, проте даровий спосіб життя - це не тільки сума засвоєних знань, а стиль життя, адекватна поведінка в різноманітних ситуаціях.

Головною метою наступного напряму роботу є стимулювання у дітей самостійності, свободи поведінки, та відповідальність за свою поведінку, який має назву “Основи безпеки  життєдіяльності”.

Провідними принципами, які покладені в основу розділу “Основи безпеки життєдіяльності”, є:

Повнота — зміст програми слід реалізовувати у процесі будь-якої роботи і за будь-яким роз­ділом програми "Дитина в дошкільні роки";

Системність — робота повинна проводитися цілеспрямовано впродовж усього навчального року з урахуванням спонтанних ситуацій, які виникають;

Сезонність - врахувати кліматичні і сезонні зміни з метою максимального наближення дитини до природних умов;

Врахування умов місцевості — (місто, село), де знаходиться дитина, з метою непоінформованості у правилах поведінки в незнайомих або незвичних умовах;

Вікова адресність - зміст роботи з дітьми різного віку будується з урахуванням їх вікових можливостей щодо засвоєння матеріалу;

Інтеграція - програма “Основи безпеки життєдіяльності” може реалізовуватися як самостійна парціальна, а може бути складовою комплексною програмою.

Безпека у побуті. Дитина може:

-   Прийняти рішення у разі екстремальних ситуацій вдома.

-    Обирати небезпечні місця для ігор.

-    Безпечно користуватися сірниками.

-    Визначати призначення речовин за етикетками.

-    Користуватися ігровими комп’ютерними приладами (тривалість роботи, відстань від ек­рану тощо).

Безпека на ігрових і спортивних майданчиках, під час перебування в групі. Дитина може:

-    Вибирати небезпечні місця відповідно змісту гри.

-    Уникати небажаних стосунків, уміти відмовлятися від небезпечних пропозицій з боку дорослих.

-   Доглядати свій одяг.

-    Вчасно використовувати вправи для зняття напруги при стомленні очей, спини, пальців рук.

-   Правильно сидіти за столом під час виконання завдань, малювання тощо.

Безпека перебування на вулиці. Дитина може:

-  Користуватися найбільш небезпечним маршрутом від дому до садочка (з визначенням небезпечних частин маршруту).

 - Переходити вулиці та автомобільні магістралі, користуючись регульованими пішохідними переходами.

-    Рухатися в складі великих груп під час екскурсій і вийти зі скрутного становища у разі відставання від неї.

-    Уникати та позбавлятися загрозливих (небажаних) стосунків.

-   Вміти себе поводити при знаходженні небезпечних предметів.

-    Обирати безпечні місця для ігор вдома та на вулиці.

Безпека під час перебування біля водоймищ, грози, повені та інших стихійних лих дитина може:

-    Організувати безпечні ігри біля водоймищ.

-    Купатися під наглядом дорослих, стрибати у воду.

-    Правильно користуватися сонячними процедурами.

-   Надати допомогу і самодопомогу при судомі.

-    Вчитися плавати.

-   Передбачати екстремальні ситуації.

-    Оцінювати ситуацію і надавати оптимальну допомогу та самодопомогу згідно зі своїми можливостями.

Пожежна безпека. Електротравматизм. Дитина може:

-   Викликати по телефону пожежників, службу газу, швидку допомогу, міліцію.

-   Користуватися медикаментами: зеленкою, йодом, перекисом водню, лейкопластиром, бинтом, ватою.

-  Користуватися дозволеними батьками побутовими приладами і інструментами.

-  Зателефонувати батькам на роботу (родичам, сусідам, знайомим).

- Правильно діяти при ураженні оточуючих електричним струмом.

Особиста гігієна і здоровий спосіб життя. Дитина може:

-    Робити загартовуючи процедури і ранкову гімнастику.

-   Виконувати режим дня.

-    Дотримуватися гігієни харчування.

Наступний розділ програми “Дитина в дошкільна роки”, в якому вміщено завдання оздоровлення носить назву “Статево-рольове вихо­вання”. Завдання цього розділу вирішується за допомогою таких засобів:

-  етичні бесіди;                                                                                                

-  корекційно-розвивальні і пізнавально-мовленнєві ситуації;

-  художня література;

- просторово-предметне середовище.

Мета розділу “Статево-рольове виховання” - це формування статево-рольової поведінки дітей у дитячому соціумі і життєдіяльності

Завдання розділу:                                             

-   сформувати уявлення дітей про відмінні ознаки в поведінці хлопчиків і дівчаток;

-  розвивати способи взаємодії, які є характерними для жіночого і чоловічого типу поведінки;

-  створити умови для формування основ досвіду чоловічої та жіночої поведінки;

-  розвивати морально-вольові якості, які характерні для хлопчиків (сміливість,  рішучість, сила, витримка тощо) і дівчаток (чутливість, доброта, ніжність, співчуття, милосердя тощо),

Зауважимо, що зазначена програма “Статево-рольове виховання” (також як і попередня програма “Основи безпеки життєдіяльності”) не може бути штучною надбудовою, вона є цілісною і досить легко інтегрується з різними видами дитячої діяльності.

2. Програма валеологічної освіти дошкільників “Будьте здорові, діти!” (автори Н. Денисенко, Л. Мельник).

Дошкільний навчальний заклад — це заклад освіти і суспільного виховання дітей віком від двох місяців до семи років, у якому здійснюється формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного, психічного, соціально­го і духовного здоров'я, забезпечення пріоритету ево­люційного розвитку людини.

Для реалізації цього завдання необхідні нові підходи до змісту навчання дітей раннього і дошкільного віку. Загальна концепція неперервної валеологічної освіти передбачає: обов’язковим компонентом нової системи національної освіти мають бути завдання з формування, збереження і зміцнення здоров’я, гігієнічне виховання населення, почина­ючи з раннього і дошкільного віку.

Цей компонент змінює вимоги до всього змісту освіти, його пріоритетів, надає їм валеологічного характеру, висуває першочергові завдання: формування валеологічної свідо­мості громадян України, культури здоров’я особистості. Інте­грованою характеристикою здоров’я особистості і суспільства вважаються фізичні, психічні, духовні і соціальні складові.

Ось чому включення елементів валеології до блоку основ­них освітніх заходів дошкільного закладу вва­жається необхідним і вагомим.

Значення валеологічних знань полягає у пізнанні дитиною природи, взаємодії людини з природою і суспільством, що сприяє формуванню її як здорової, цілісної особистості, яка постійно самовдосконалюється, пізнаючи своє буття, близь­ких і рідних, стає активним трудівником у сім'ї, а згодом і в своїй Батьківщині, в будь-якій країні.

У дошкільному закладі валеологія є інтегрованою систе­мою знань.

У своїй сукупності знання інтегративних видів діяльності дітей дає можливість формувати елементарні уявлення про цілісну наукову картину світу та розв'язувати такі завдання:

І. Формувати основи знань про здоров’я людини як скла­дову системи (природа і суспільство), давати інформацію про:

-  частини тіла і його анатомічну будову;

-  гігієнічний догляд за тілом;

-  рухи тіла та їх значення для здоров’я людини;

-  вплив  загартування  (природних  факторів — сонця, землі, повітря і води) на здоров’я;

-  режим життя як основу фізичного і психічного здоров’я;

- природне оточення дитини і його вплив на здоров’я;

- встановлення гармонійних відносин дітей з живою і неживою  природою,  доброзичливе ставлення до  її об’єктів і дарунків;

     - природу як джерело фізичної, психічної і духовної сили, життєвої радості, наснаги, щастя, харчування людей;

- отруйні рослини і гриби;

     -  особливості стосунків між людьми різної статі: хлопчи­ками і дівчатками, чоловіками і жінками, відмінність рис характеру, манер, міміки, емоцій, фізичних проявів організму;

- встановлення позитивних стосунків зі старшими, од­нолітками;

- культуру поведінки дітей як основу здоров’я;

- профілактику й усунення шкідливих звичок;

-  дитячий дорожньо-транспортний травматизм, його профілактику;

-  профілактику дитячих хвороб;

-  деякий медичний інструментарій та обладнання (термо­метр, гірчичники, шприци);

- лікарські рослини, напої, відвари, їх лікувальну цінність;

- доступні методи самооздоровлення (пиття чаїв, еле­менти самомасажу, обробку подряпин, синців тощо);

- необхідність лікарське-педагогічного контролю за ста­ном здоров’я дітей (валеологічний моніторинг).

II. Формувати у дітей зародки валеологічної свідомості, бережливе і дбайливе ставлення до власного здоров’я, здо­ров’я інших людей як найвищої цінності.

III. Виховувати у дітей прагнення до здорового способу життя й установки на пріоритет здоров’я перед хворобами. Здоровий спосіб життя — основна умова формування, збере­ження і зміцнення фізичного, психічного, соціального і духов­ного здоров’я.

IV. Формувати практичні вміння і навички, спрямовані на зміцнення особистого здоров’я;

- гігієнічний догляд за тілом, його частинами (органами зору, слуху тощо);

- загартування, виконання гімнастичних рухів, засвоєння культурно-гігієнічних навичок поведінки за столом;

- правильне харчування;

- приготування відварів трав, морсів, оздоровчих чаїв;

-  спілкування з дорослими і товаришами;

-  прояви доброти, уваги, милосердя, чуйності до інших людей;

-  самостійне регулювання збудженої поведінки;

- користування правилами особистої і пожежної безпе­ки, дорожньо-транспортного руху, надання першої до­помоги собі та іншим під час травм, отруєнь, пожеж, підвищення температури, головного болю;

     - використання музики, танців, художнього слова, ху­дожніх картин, кольору, рухливих і пальцевих ігор, мімічних і пантомімічних вправ, хореографічних етюдів для особистого оздоровлення;

    - спілкування з рослинами, тваринами, використання їх природної сили, догляд за ними;

    -  організація самостійного життя вдома без дорослих.

V. Виховувати у дітей бажання брати активну участь в оз­доровленні близьких людей, використовуючи набуті елемен­тарні практичні навички.

Структурування змісту валеологічних знань для дітей у дитячих садках може мати такі напрями:

1. Здоров’я людини.

2. Здоров’я дитини.

3. Здоров’я в природі.

4. Здоров’я і суспільство.

5. Витоки національного здоров’я (етноздоров’я).

У процесі валеологічного навчання вихо­вателі:

- враховують дозування і співвідношення інформації (те­оретичної та власної практичної), самостійної практич­ної роботи дітей, використовуючи ігрові принципи;

-  забезпечують диференційоване навчання і виховання з урахуванням потреб дітей у пізнавальній, ігровій, ру­ховій, трудовій діяльності;

- виховують інтерес дітей до різноманітних оздоровчих заходів; до творчої пізнавальної діяльності;

- формують у дошкільників уміння активно застосовувати у практичному житті набуті знання;

- запроваджують сучасні педагогічні технології.

Планування програмових завдань з валеологічної освіти на заняттях краще здійснювати за такою схемою:

1. Завдання з формування знань про здоров’я і здоро­вий спосіб життя.

2. Формування валеологічної свідомості, бережливого і дбайливого ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей, довкілля.

3. Виховання мотиваційних установок на пріоритет здо­ров’я.

4. Формування практичних умінь і навичок здорового способу життя.

5. Виховання у дітей бажання допомагати дорослим лю­дям і одноліткам в їхньому оздоровленні.

3. Завдання оздоровлення дітей у програмі “Радуга” (автор Т.М. Доронова).

        На сучасному етапі розвитку освіти існує декілька концепцій фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Підґрунтям тієї чи іншої концепції є певний погляд авторів на дитину, закономірності її розвитку, а відтак і нас творення умов, які сприяють становленню особистості, зберігають її самобутність і розкривають творчий потенціал кожного вихованця.  

        Т.М. Доронова - кандидат педагогічних наук у  програмі “Радуга”   звертає увагу на виховання і розвиток дітей у дошкільному навчальному закладі, віддаючи перевагу такому компоненту, як фізична культура. “Від того, як буде організовано роботу  з фізичної культури залежить здоров’я кожної дитини. Кожен вихованець повинен відчути м’язову радість і полюбити рух, це допоможе йому пронести через усе життя потребу в рухах, залучитися до спорту, здорового образу”, - зазначала Т.М. Доронова. У главі програми “Радуга” “Растим здорового ребёнка” нею визначено основні форми роботи з дітьми щодо рухового режиму, загартування, фізкультурно-оздоровчої роботи. Завдання щодо  фізичного розвитку й оздоровлення дошкільників визначено в таких розділах:

- “Формируем привычку к здоровому образу жизни”;

- “Суточный режим жизни”;

- “Бодрствование”;

- “Сон”;

- “Питание”;

- “Навыки здоровья”;

- “Формируем культуру движений”.  

Крім цього, у програмі сформульовано завдання щодо ознайомлення з правилами поведінки в небезпечних для життя і здоров’я дошкільників ситуаціях, а також уміння запобігати такі ситуації.

Неабияке місце у програмі посідають завдання , спрямовані на створення умов для гігієни нервової системи кожного вихованця, а також має місце профілактична, розвивальна, лікувальна, реабілітаційна спрямованість у доборі фізичних вправ.

        4. Рекомендації щодо оздоровлення дошкільників до програми “Развитие” (автор Л.А. Венгер).

Програма авторського колективу під керівництвом Л.А. Венгера “Развитие“ ґрунтується на таких двох теоретичних положеннях: теорії О.В. Запорожця  про самоцінність дошкільного періоду розвитку і концепції Л.А. Венгера про розвиток здібностей, які розуміються як універсальні дії орієнтування в довкіллі за допомогою специфічних для дошкільників образних засобів вирішення задач.

Зазначена програма не містить завдань із фізичного розвитку дітей. Проте групою авторів у 2000 році було розроблено методичні рекомендації до програми “Развитие” щодо виховання здорової дитини. В методичних рекомендаціях подано:

- загальну характеристику засобів, які забезпечують здоров’я дошкільників;

- конспекти занять із фізичної культури, які доповнюють цикл занять за програмою “Развитие”;

- рекомендації щодо повноцінного харчування дітей;

- рекомендації щодо диференційованого підходу до дошкільників із урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і стану здоров’я.

У методичних рекомендаціях висвітлено завдання й особливості застосування таких гігієнічних чинників оздоровлення дошкільників:

-  режим дня;

- харчування;

- гігієнічні процедури.

У методичних рекомендаціях з’ясовують шляхи застосування таких засобів фізичного виховання:

- загартування;

- фізичні вправи як складові  ігор, свят, розваг, занять, ранкової гімнастики тощо.

5. Оздоровчо-розвивальна програма “Рекорд – Старт” (автори В.Т. Кудрявцев, Б.Б. Єгоров).

        В.Т. Кудрявцев - доктор психологічних наук, Б.Б.Єгоров - кандидат педагогічних наук визначили ідею комплексного міждисциплінарного підходу до питання фізичного виховання дошкільника, що сприяло виникненню в 2000 році розвивальної педагогіки оздоровлення і програми, яка реалізує ідеї цієї науки. 

Програма “Рекорд – Старт” передбачає реалізацію оздоровчо-розвивальних завдань за двома напрямами:

- залучення дітей до фізичної культури;

- розвивальна форма оздоровчої роботи.

Автори програми піддають критиці чинний підхід до фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками і наполягають на необхідності кардинального перегляду методів фізичного виховання, які застосовують сьогодні в дошкільних навчальних закладах.

Науковці вказують на ряд протиріч, які існують на сучасному етапі: “Роль рухів у психологічному розвитку є очевидною і загальновідомою, а тому не потребує будь-якого особливого обґрунтування. З іншого боку, рухова активність, різні форми її цілеспрямованої організації посідають більш, ніж скромне місце у житті сучасної дитини – дошкільника. Організацію рухової активності винесено на периферію освітнього процесу, так само, як і оздоровча робота”.

Науковці доводять, що все це призводить до втрати джерел розвитку дитини, росту дитячої захворюваності.

Загальною метою розвивальної  педагогіки оздоровлення взагалі і програми “Рекорд – Старт” зокрема є формування рухової сфери і створення психолого-педагогічних умов розвитку здоров’я дітей на основі їхньої творчої активності.

Розвивальна педагогіка оздоровлення   поступово оформлюється на ґрунті вікової фізіології, педіатрії, педагогіки, дитячої психології.  Створена на її основі програма  має такі риси:

- уявляє здорову дитину як еталон і практично можливу для досягнення  норму дитячого розвитку;

- здорова дитина розглядається як цілісний тілесно-духовний  організм;

- оздоровлення   трактується не як сукупність лікувально-профілактичних заходів, а як форма розвитку, розширення психофізіологічних можливостей дітей;

- індивідуально-диференційований підхід є ключовим, системоутворюючим засобом оздоровчо-розвивальної роботи з дітьми.

6. Програма фізичного виховання й оздоровлення “Театр фізичного розвитку й оздоровлення” (автор М.М. Єфименко).

        Кандидат педагогічних наук, доцент М.М. Єфименко в 1999 році випустив програму для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку  “Театр фізичного розвитку й оздоровлення”

В ній автор сформулював основні принципово нові системи фізичного виховання й оздоровлення дітей перших 10 років життя. Зазначена система спирається  на об’єктивні закони розвитку людського організму.

Автор програми намагався перетворити одноманітні заняття в заняття – вистави, які дарують дітям радість і є корисними для фізичного, інтелектуального розвитку, формування міжособистісних стосунків.

М.М. Єфименком було запропоновано десять заповідей:

- педагогіка повинна бути природною;

- фізичне виховання дошкільників повинно відбуватися за розвивальною спіраллю;

- підготовчу частину заняття слід добирати згідно з “еволюційною гімнастикою”;

- розподілення заняття на 3 частини повинно бути не формальним, а відповідати фізіологічній суті дитини;

- граючи – оздоровлювати, граючи – виховувати, граючи – розвивати, граючи – навчати;      

 - фізичне виховання має заряджати дітей позитивними емоціями;

- тренажери створюй сам;

- руховий портрет дошкільника “малює” методика ігрового тестування;

- здоров’я здорових потребує профілактики і корекції;

 - через рух і гру – до виховання Людини майбутнього.

7. Оздоровчі завдання програми  “Основы безопасности дошкольников” (автор В.А. Ананьєва).      

В программе “Основы безопасности дошкольников” В.А.Ананьєва  в розділах “Здоровье человека и окружающая среда”, “Здоровье и образ жизни         человека” автор ставить завдання розвитку фізичної активності дітей, наполягає на тому, що їх необхідно вчити піклуватися про своє здоров’я і здоров’я оточуючих, формувати у дошкільників навички особистої гігієни, дати знання про здорове харчування, орієнтувати на здоровий образ життя.

В.А. Ананьєв пропонує такі шляхи вирішення цих завдань:  заняття,  прогулянки, гігієнічні процедури, загартовуючи заходи, свята тощо.

Неабиякого значення автор програми надає роботі з батьками.

8. Програма “Основы безопасности жизнедеятельности детей дошкольного   возраста“, розроблена кандидатами психологічних наук       Н.Н. Авдєєвою і Р.Б. Стьоркіною, кандидатом педагогічних наук О.Л. Князевою

Автори програми зазначають, що безпека і здоровий образ життя – це не просто сума засвоєних дітьми знань, а стиль життя, адекватна поведінка в різноманітних життєвих ситуаціях, у тому числі і несподіваних.

На думку авторів, робота за програмою повинна будуватися згідно з такими напрямами: дитина й інші люди; дитина і природа; емоційне благополуччя дитини; дитина на вулицях міста;  здоров’я дитини.

Зміст останнього розділу спрямований на формування у дошкільників уявлень про здоров’я як одну із головних цінностей життя. Згідно зі змістом цього розділу кожен вихованець дошкільного навчального закладу повинен бути знайомий зі своїм тілом, навчитися піклуватися про нього, не шкодити своєму організму. 

Педагог, який працює за цією програмою, повинен розповісти дітям, як улаштований людський організм, як працюють його основні системи й органи. Важливо при цьому сформувати у дошкільників уміння прислуховуватися до свого організму, допомагати йому ритмічно працювати.