Товарознавство ...

Тема 5. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА КОДУВАННЯ ТОВАРУ

 

ПЛАН

1. Класифікація, сутність методи.

2. Класифікація продукції вирбничо-технічного призначання

3. Штріхове кодування

 

1. Класифікація, сутність методи.

Класифікація – система супідрядних понять (класів, об'єктів) якої-небудь галузі знань або діяльності людини, що часто представляється у вигляді різних за формою схем або таблиць і використовувана як засіб для установлення зв'язків між цими поняттями або класами об’єктів, а також для точного орієнтування в різноманітті понять або відповідних об'єктів.

Класифікація служить засобом зберігання і пошуку інформації, що міститься в ній самій.

Інше завдання класифікації – проведення ефективного пошуку інформації або яких не будь об'єктів, які містяться в спеціальних сховищах.

Класифікація виражає систему законів, властивих відображеному в ній фрагменту дійсності, які обумовлюють зафіксовані в ній властивості і відносини об'єктів. Їх систематизація покликана враховувати той факт, що в природі немає строгих розмежувань і плавні переходи від одного класу до іншого – невід'ємна властивість дійсності.

Класифікація сприяє руху науки або галузі техніки із ступеня емпіричного накопичення знань на рівень теоретичного синтезу, системного підходу.

Особливо гостро проблема  класифікації встала у зв'язку із створенням інформаційного суспільства. Велика кількість і погана впорядкованість нових понять і термінів, друкарських і неопублікованих матеріалів утрудняють пошук і  використання потрібних даних, що викликає інформаційний дефіцит, гальмуючий всеосяжний процес. Тому розробка оптимальних класифікацій стає не тільки науковою, але і економічною проблемою.

Серед різних методів в сучасному товарознавстві широко використовують ієрархічний і фасетний методи класифікацій.

При ієрархічному методі множину послідовно підрозділяють на класифікаційні угрупування, між якими існує підлегла залежність: система класифікацій на основі підлеглості нижчестоящих угрупувань вищестоящим

При фасетному (від фр. Раcetіе - грань каменя) методі класифікацій множину, що класифікується, підрозділяють на незалежні один від одного паралельні угрупування. Об'єкт класифікації при цьому методі є багатоаспектним, багатогранним і характеризується деяким набором ознак

Кожен з цих методів класифікації має свої переваги і недоліки.

При створенні системи класифікацій необхідно керуватися такими правилами:

■ система повинна бити науково обґрунтована і мати практичне значення;

■ ділення множини необхідно починати з найбільш загальних ознак;

■ на кожному ступені можна використовувати тільки один ознаку;

■ необхідно забезпечувати можливість кодування при  використанні ЕВМ в роботі з класифікаторами.

Практичне застосування системи класифікацій нерозривно пов'язане з кодуванням - складанням і привласненням коди класифікаційному угрупуванню або об’єкту класифікації.

Методи класифікації і кодування застосовуються при створенні класифікаторів - затверджених офіційних документів, які є систематизованим переліком найменувань і код груп і об'єктів класифікації.

Наказом  Держпотребстандарта Україні від ЗО грудня 1997 р. № 822 затверджений і введений в дію Державний класифікатор продукції і послуг (ДКПП). Він адаптований до Європейської класифікації продукції і послуг з видів діяльності і охоплює продукцію і послуги, на які розповсюджуються діючі стандарти, технічні умови і рівносильні їм документи.

Використання ДКПП забезпечує умови для рішення наступних завдань:

■ здійснення комплексного обліку продукції і послуг органами державної статистики;

■ побудова міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції і послуг в країні;

■ здійснення зіставлення національних статистичних даних з даними Статистичної комісії Європейського Союзу і ООН;

■ надання інформації про вітчизняну продукцію і послуги для зарубіжних ринків;

■ інформаційне забезпечення робіт по дослідженню вітчизняних і зарубіжних ринків.

 

2. Класифікація продукції виробничо-технічного призначення

 

Ознака класифікації	Класифікаційне угрупування
Ступінь придатності  до використання	Сировина Матеріали Напівфабрикати Комплектуючі вироби Продукція кінцевого споживання
Ступінь   зміцнення (номенклатура)	Групова (укрупнена) Видова Внутрішньовидова(специфікована)
Характер  і рівень використання	Первинна Вторинна Поновлювана Регенерована (відновлювана) Традиційна Економічна Відходи  виробничі і невиробничі, утилізовані (металобрухт, макулатура, склобій і ін.)
Призначення в процес-се виробництва	Предметі праці: основні і  допоміжні материали, паливо і паливо-мастильні матеріали (ГСМ)  та ін.. Засоби праці: устаткування, інструменти і так далі
Видовий склад	Матеріали і металовироби (чавун, сталь,  кольорові метали і сплави на їх основі, прокат, метизи) і ін. Паливо і паливо-мастильні матеріали (вугілля, торф, деревина, пальні сланці, кокс, газове паливо, бензин, гас, солярка, моторні і індустріальні масла, консистентні мастила і ін.). Хімічні матеріали (кислоти, луги, солі, пластмаси, каучук, гума і гумотехнічні вироби, лакофарбові матеріали і ін.).

 

Сучасне товарознавство базується на знаннях технологій і, перш за все, нових інформаційних технологій і маркетингу, а також фундаментальних дисциплін – математики, фізики, хімії, біології і ін.

Товари як об'єкти комерційної діяльності можуть поділятися за багатьма прикметами, серед яких головна – призначення.

За призначенням усі товари поділяються на такі роди: споживчі товари – товари, призначені для індивідуальних потреб, для особистого використання;

товари промислового призначення – товари, призначені для виробництва інших товарів і ті, що створюють сировинне і технологічне забезпечення;

оргтехнічні товари – товари, призначені для поліпшення організації   адміністративно-управлінської діяльності. Кожний рід товарів поділяється на класи. Класи, залежно від використаної сировини і призначення, поділяються на підкласи, групи, підгрупи, види і різновиди. Класи, підкла­си і групи складають загальну товарознавчу класифікацію споживчих товарів (табл.1). В основу поділу споживчих товарів на роди, класи і підкласи покладено ієрархічний метод класифікації. При поділі на групи можуть бути використані сумісно ієрархічний і фасетний методи.

 

3. Штрихове кодування.

 

Штрихкод – це знак, призначений для автоматизованих ідентифікацій і обліку інформації про товар, закодованої у вигляді цифр і штрихів.

Штрихкод наноситься на транспортну і споживчу упаковку.

Переваги від впровадження штрихкоду:

1. Автоматизований облік і контроль запасів.

2. Автоматизація ідентифікації товарів за допомогою машиносчитуючих пристроїв.

3. Оперативне управління процесом руху товару.

4. Підвищення швидкості і культури обслуговування покупців.

5. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.

У 1977г. за ініціативою європейських держав була створена європейська асоціація нумерації EAN. Система EAN є універсальною і може бути застосована до будь-якого виду товарів і використовується в наступному ланцюзі: виробник – оптове підприємство і підприємство роздрібної торгівлі. У цьому ланцюзі використовується штрихкод EAN 13.

Застосування штрихкода спільно з ЕОМ  забезпечує оптимізацію наступних процесів:

1. Для виробника – облік кількості проведеної продукції, її сортування, складування, формування замовлень, певної якості і в певній кількості і відправка в торгівлю.

2. Оптові посередники – приймання товарів по кількості і асортименту, облік і контроль товарних запасів на складі і відвантаження в роздрібну торгівлю.

3. Роздрібним продавцям EAN забезпечує приймання товарів по кількості асортиментів, контроль товарних запасів в магазині, на складі, в торгових приміщеннях, а так само контроль за збереженням товарів.

Якщо розшифрувати алфавіт коди EAN 13, то кожна цифра коди є чергуванням двох штрихів і двох пропусків.

Розглянемо структуру штрихкода:

·        перші 3 цифри носять назву код країни походження товарів;

·        наступні 5 цифр – код фірми-виробника товару;

·        наступні 4 цифри – код товару;

·        остання цифра це контрольне число яке розраховується на підставі 12 попередніх.

Привласнення коди країни проводиться торговельно-промисловою палатою, де реєструється кожен виробник товарів.

Алгоритм обчислення контрольної цифри:

1. Складаються цифри що стоять на парних позиціях коди (без контрольної цифри).

2. Результат першої дії умножається на три.

3. Складаються цифри що стоять на непарних позиціях коди.

4. Складаються результати другого і третього пунктів.

5. Визначається контрольне число що є різницею між отриманою сумою і найближчим до нього великим числом кратним 10.

 

Наприклад:

Розчинна кава Бразіліан Бест, що продається в Тольятті, має код:    789 73314 0012 7