Практика є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки бакалаврів у закладі вищої освіти і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів.
Ступінь вищої освіти, спеціальність, освітня програма |
Кількість кредитів |
Денна форма здобуття освіти |
Заочна форма здобуття освіти |
Ступінь вищої освіти: бакалавр Спеціальність: 014 Середня освіта Предметна спеціальність: 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) Освітня програма: Середня освіта (Українська мова і література) |
6 |
Рік підготовки |
|
2-й |
3-й |
||
Семестр |
|||
4 |
6 |
||
Вид контролю |
|||
Диф. залік |
Диф. залік |
Головне призначення педагогічної практики полягає у вирішенні протиріч, що виникають під час переходу студента у нову якість «практичного вчителя». Практика є сполучною ланкою між теоретичним навчанням та самостійною апробацією знань, тобто сприяє адаптації студентів до педагогічної діяльності. Однією з функцій педагогічної практики є її виховний характер. Це перша серйозна перевірка готовності сьогоднішнього студента бути вчителем словесності.
Навчальна педагогічна практика – це перший крок студента до майбутньої професійної діяльності, можливість перевірити набуті теоретичні знання та сформовані у процесі вивчення практико-орієнтованих дисциплін вміння, навички та компетентності.
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ. КОМПЕТЕНТНОСТІ
Метою проведення навчальної педагогічної
практики є розвиток компонентів професійної культури майбутнього вчителя, їхньої
педагогічної майстерності, оволодіння педагогічними технологіями, сучасними
методами, формами організації праці в галузі майбутньої професії; формування професійних
умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в
реальних умовах, інтересу до майбутньої освітньої діяльності, підготовка до неї;
виховання потреби систематично поновлювати свої занння та творчо їх
застосовувати в практичній діяльності.
Основні завдання практики:
- формувати мотивацію до професійного становлення майбутнього вчителя: розвиток гуманістичної спрямованості у майбутній професійній діяльності; сталого інтересу до професії вчителя; позитивної мотивації до навчання; потреби у самовдосконаленні;
- розвивати потребу когнітивного становлення майбутнього вчителя у збагаченні й поглибленні професійних знань, у розвитку інтелектуальних здібностей та педагогічного мислення;
- сприяти розвитку педагогічних здібностей та формуванню фасилітативних умінь;
- опанувати методиками педагогічних досліджень навчального та виховного процесів, педагогічної діяльності вчителів, взаємодії учнів та вчителів в освітньому процесі;
- розвивати особисті якості вчителя: любов до дітей, громадянськість, колективізм, толерантність, патріотизм, креативність, принциповість, професійну працездатність, відповідальність, інтелігентність, ерудованість, тактовність тощо.
У результаті проходження навчальної виробничої практики студент повинен знати:
- вимоги до навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі, його особливості, умови продуктивності;
- особливості педагогічної діяльності вчителя-вихователя;
- психологічні особливості дітей шкільного віку;
- умови створення комфортного навчального середовища для учнів закладів середньої освіти;
- типи спілкування учителя з учнями в освітньому процесі.
У результаті проходження навчальної виробничої практики студент повинен вміти:
- виконувати завдання, спрямовані на дослідження навчально-виховного процесу;
- визначати тип професійної поведінки вчителів;
- досліджувати характер взаємодії класного керівника з учнями;
- проводити соціометрію;
- досліджувати інтереси учнів.
Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинні досягти таких компетентностей:
- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі середньої освіти або в процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки й характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
- здатність вчитися, удосконалювати власне навчання й виконання завдань з високим рівнем автономності;
- здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію;
- навички обдумування;
- дотримання етичних норм;
- здатність аналізувати, синтезувати, оцінювати, щоб виявляти проблеми й виробляти рішення;
- цінування різноманіття та мультикультурності;
- навички роботи з інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел, передусім – за допомогою цифрових технологій);
- критичне осмислення основних світоглядних теорій і принципів у навчанні та професійній діяльності;
- уміння застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності;
- уміння застосовувати сучасні методики й освітні технології, у тому числі й інформаційні, для забезпечення якості навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах;
- уміння застосовувати методи діагностування досягнень учнів, здійснювати педагогічний супровід процесів соціалізації та професійного самовизначення учнів, підготовки їх до свідомого вибору життєвого шляху;
- дотримання етичних норм у комунікації з колегами, учнями й вихованцями та їхніми батьками;
- уміння організувати комунікацію учнів і вихованців;
- уміння обдумано обирати шляхи вирішення непередбачуваних проблем у професійній діяльності;
- відповідальність за забезпечення охорони життя і здоров'я учнів у навчально-виховному процесі та позаурочній діяльності;
- уміння створювати клімат, що сприяє навчанню всіх учнів незалежно від їх соціально-культурно-економічного контексту.
Компетентності |
Результати навчання |
Інтегральна компетентність - Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі середньої освіти або в процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки й характеризується комплексністю та невизначеністю умов |
- Здатний вчитися впродовж життя і вдосконалювати з високим рівнем автономності набуту під час навчання кваліфікацію; - Здатний аналізувати соціально та особистісно значущі світоглядні проблеми, приймати рішення на основі сформованих ціннісних орієнтирів; - Здатний створювати рівноправний і справедливий клімат, що сприяє навчанню всіх учнів, незалежно від їх соціально-культурно-економічного контексту; - Здатний нести відповідальність за результати своєї професійної діяльності; - Здатний застосовувати сучасні методики й технології, зокрема й інформаційні, для забезпечення якості навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах; - Здатний застосовувати методи діагностування досягнень учнів, здійснювати педагогічний супровід процесів соціалізації та професійного самовизначення учнів, підготовки їх до свідомого вибору життєвого шляху; - Знає сучасні теоретичні основи предметної спеціалізації, здатний застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності; - Володіє культурою мислення, здатний до узагальнення, аналізу й синтезу в професійній діяльності; - Здатний критично використовувати світоглядні теорії в розв'язанні соціальних і професійних завдань; - Здатний реалізовувати державний стандарт і навчальні програми з української мови та літератури, додаткової предметної спеціалізації (за вибором студента); - Здатний з дотриманням етичних норм формувати комунікаційну стратегію з колегами, соціальними партнерами, учнями й вихованцями та їхніми батьками; - Організовує співпрацю учнів і вихованців та ефективно працює в команді (педагогічному колективі освітнього закладу, інших професійних об’єднаннях); - Здатний розуміти значення культури як форми людського існування, цінувати різноманіття та мультикультурність світу й керуватися у своїй діяльності сучасними принципами толерантності, діалогу й співробітництва; - Здатний до рефлексії, має навички оцінювання непередбачуваних проблем у професійній діяльності й обдуманого вибору шляхів їх вирішення; - Володіє основами професійної культури, здатний до підготовки та редагування текстів професійного змісту державною мовою; - Має навички знаходження, обробки та аналізу інформації з різних джерел (передусім – за допомогою цифрових технологій); - Готовий використовувати методи фізичного самовиховання (рухових дій) для підвищення адаптаційних резервів організму і зміцнення власного здоров'я; - Здатний забезпечувати охорону життя й здоров'я учнів у навчально-виховному процесі та позаурочній діяльності |
- Загальні компетентності - Здатність вчитися, удосконалювати власне навчання й ви-конання, з високим рівнем автономності; - Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію; - Навички обдумування; - Дотримання етичних норм; - Здатність аналізувати, синтезувати, оцінювати, щоб виявляти проблеми й виробляти рішення; - Цінування різноманіття та мультикультурності; - Навички роботи з інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел, передусім – за допомогою цифрових технологій); - Критичне осмислення основних світоглядних теорій і принципів у навчанні та професійній діяльності |
|
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності - Уміння застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності; - Уміння застосовувати сучасні методики й освітні технології, у тому числі й інформаційні, для забезпечення якості навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах; - Уміння застосовувати методи діагностування досягнень учнів, здійснювати педагогічний супровід процесів соціалізації та професійного самовизначення учнів, підготовки їх до свідомого вибору життєвого шляху; - Дотримання етичних норм у комунікації з колегами, учнями й вихованцями та їхніми батьками; - Уміння організувати комунікацію учнів і вихованців; - Уміння обдумано обирати шляхи вирішення непередбачуваних проблем у професійній діяльності; - Відповідальність за забезпечення охорони життя і здоров'я учнів у навчально-виховному процесі та позаурочній діяльності; - Уміння створювати рівноправний і справедливий клімат, що сприяє навчанню всіх учнів незалежно від їх соціально-культурно-економічного контексту |
Міждисциплінарні зв’язки: навчальна педагогічна практика спирається на засвоєні студентами теоретичні знання з навчальних дисциплін «Педагогіка», «Психологія», «Основи наукових досліджень», «Шкільний курс української мови», «Шкільний курс української літератури», «Методика викладання української мови» та є підготовчим етапом до засвоєння курсу «Методика викладання української літератури» та до проходження виробничої педагогічної практики.
- Викладач: Бакаленко Ірина Миколаївна