Міжнародне трудове право нерозривно пов’язане з міжнародним правом — системою юридичних норм, що регулюють відносини між державами, а також іншими суб’єктами міжнародного співробітництва, з метою забезпечення миру і дотримання прав людини. Міжнародне трудове право — це галузь у системі міжнародного права, що регулює відносини щодо визначення та забезпечення дотримання міжнародних трудових прав людини, а також приватноправові трудові відносини, ускладнені іноземним елементом. Основні принципи міжнародного трудового права відображені в Декларації МОП про основні принципи у сфері праці, яка була прийнята 1998 року та зазнала змін у 2022 році. 

Суб’єктами міжнародного трудового права є учасники міжнародно-правого регулювання праці, наділені правами та обов’язками (міжнародною трудовою правосуб’єктністю), які вони реалізують відповідно до міжнародних правових актів. Під міжнародною трудовою правосуб’єктністю слід розуміти здатність бути учасником міжнародних трудових правовідносин, мати права та нести обов’язки, а також здійснювати їх відповідно до норм міжнародного права. Міжнародна правосуб’єктність поділяється на повну та обмежену. Повна правосуб’єктність є характерною для держав, адже вони не обмежені в реалізації своїх прав у сфері міжнародного трудового права. Обмежена правосуб’єктність характерна для інших суб’єктів міжнародного трудового права, наприклад, міжнародні організації утворюються на підставі засновницького документа або міжнародної угоди, що зумовлює мету їх створення, яка відповідно й обмежує їх правосуб’єктність.

Кредити: 3