Вступ до літературоз ...

«Вступ до літературознавства» – навчальна дисципліна, яка формує розуміння про основні теоретико-літературні поняття. Структура курсу корелює з науковими вимогами до його вивчення, оскільки для розуміння її закономірностей розвитку важливу роль відіграє розгляд літератури в діахронічному аспекті. Лише за таких умов можливе осягнення шляхів і специфіки розвитку науки про літературу.
Мета курсу «Вступ до літературознавства» визначається необхідністю сформувати комплекс знань про теоретичні основи літературознавства, навчити здобувачів освіти бути уважними до надбань української й зарубіжної літератури, аналітично підходити до осягнення творчості того чи того письменника. Для цього укладено низку завдань, які дадуть можливість саме здобувачам вищої освіти 035.10 Прикладна лінгвістика не лише здобути необхідні знання й навички з основ літературознавчої науки, а й допоможуть підготуватися до майбутньої професійної діяльності, оскільки вони (завдання) передбачають різні види аналізу творів із використанням різних текстових редакторів, онлайн-сервісів і програмного забезпечення.
Курс має теоретичну й практичну спрямованість. Лекційний курс передбачає ознайомлення із найважливішими темами та проблемами, які формують уявлення про зміст і специфіку літературознавчої науки
й вимагають системного узагальнюючого підходу. Система практичних занять укупі з системою самостійної роботи дає змогу опанувати новий матеріал, закріпити й деталізувати його, або розширити й доповнити матеріал, викладений на лекціях.
Завдання навчальної дисципліни полягають у формуванні знань із галузі основ теорії літератури, набутті навичок аналізу твору із застосуванням найновіших теоретичних надбань сучасного світового літературознавства.
Вимоги до знань та вмінь:
за підсумками вивчення курсу здобувачі освіти повинні знати:
– специфіку літератури серед інших видів мистецтва;
– родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;
– тему, ідею, композицію, сюжет, конфлікт твору;
– поняття «літературний образ», «персонаж», «герой», «дійова особа», «тип», «характер», «актор», «актант», «образи-символи», визначати їх смислове навантаження;
– функції вживання в художній мові синонімів, антонімів, омонімів; архаїзмів, неологізмів, діалектизмів, професіоналізмів, жаргонізмів, варваризмів, вульгаризмів, іншомовних слів, прозаїзмів, евфемізмів;
– давати теоретичне визначення поняття фігур, поетичної мови й обґрунтовувати роль і функції риторичної фігури, еліпсису, інверсії, анафори, епіфори, паралелізму, асиндетону, полісиндетону, анаколуфа, асонансу тощо;
– поняття «фоніка», «ритміка», «строфіка»;
– розрізняти засоби творення комічного: гумор, сатира, іронія, сарказм, гротеск, бурлеск тощо;
– визначати тропи (епітет, метафора, порівняння, гіпербола, метонімія, антитеза, синекдоха, алегорія тощо);
– поняття «строфа», основні її ознаки, прості й канонізовані строфи;
– основні стилі і напрями літературного процесу.
За підсумками вивчення курсу студенти повинні вміти:
– аналізувати твори;
– підбирати влучні цитати на підтвердження теоретичних положень, власної наукової позиції;
– визначати ідейно-тематичну основу твору;
– бачити особливості композиційної побудови твору;
– простежувати зовнішні й внутрішні мотиви, що є рушійними
силами у творі;
– аналізувати поведінку персонажів, враховуючи особливості
написання твору;
– відзначати особливості використання тропів та синтаксичних фігур у прозових, драматичних і поетичних творах;
– враховувати засоби творення комічного;
– аналізувати окремі питання строфіки (строфа і жанр, строфи історичні, національного характеру);
– розрізняти системи віршування, віршові розміри, рими, їх особливості;
– визначати пафос, його різновид;
– розбиратися в поняттях: «літературний процес», «традиції»
та «н оваторство», «творчий метод», «напрям», «течія», «школа»;
– давати оцінку художньому полотну з погляду сьогодення.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі освіти повинні досягти таких компетентностей:
– здатність бути критичним і самокритичним;
– здатність учитися й оволодівати сучасними знаннями;
– здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел;
– уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;
– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
– здатність використовувати в професійній діяльності системні знання про основні періоди розвитку літератури, що вивчається, від давнини до ХХІ століття, еволюцію напрямів, жанрів і стилів, чільних представників та художні явища, а також знання про тенденції розвитку світового літературного процесу та української літератури.
Спроможність аналізувати, оцінювати, перетворювати й створювати тексти різних жанрів та стилів.
Міждисциплінарні зв’язки. Курс «Вступ до літературознавства» пов’язаний із дисциплінами «Вступ до мовознавства», «Історія зарубіжної літератури», «Сучасна українська література». Оскільки опанування основ науки про мистецтво слова передбачає визначення і з’ясування місця, значення літературознавства у вимірах дисциплін гуманітарного циклу, основних понять і категорій, що дозволяють студіювання творів різних родів і жанрів художньої літератури, їх специфіки, описувати взаємодію літературознавства відповідних текстів.