Міжкультурні комуні ...

Міжкультурна комунікація як навчальна дисципліна

Курс «Міжкультурні комунікації» є складовою освітньої програми підготовки  магістрів за спеціальністю 035  – Філологія. 

У сучасному світі міжкультурні контакти стали явищнм буденного життя, однак у процесі міжкультурного спілкування людина  нерідко зіштовхується з труднощами, з-поміж яких мовні відмінності є не єдиними і не найскладнішими для подолання. Розбіжності в сприйняття навколишнього світу представниками різних культур може викликати непорозуміння і конфлікти, причини яких – у відмінностях світовідчуття, в іншому ставленні до світу й інших людей. Головна перешкода тут у тому, що ми сприймаємо чужі культури крізь призму своєї власної, тим самим обмежуючись її кордонами. «Вийти» ж за межі власної культури людині в усі часи допомагала література, витворивши навіть окремі форми, жанротворчою рисою яких є достовірне зображення «чужого» світу, пропущене крізь призму свідомості автора.

Нині ж у гуманітарній галузі вцілому і в літературознавстві зокрема під впливом загальносвітових тенденцій інтеграції і глобалізації виробилася необхідність актуалізації цілої низки питань, як наприклад, теоретичного і методологічного вивчення літератури в контексті загальних і часткових проблем міжкультурної комунікації. Покликана вирішити це питання така галузь науки про письменство як літературна імагологія, що зосереджується на етнічних образах як репрезентаціях інших національних культур.

Курс «Міжкультурна комунікація» має теоретичну та практичну спрямованість. Лекційний курс передбачає ознайомлення з найважливішими темами та проблемами, які формують уявлення про зміст та специфіку міжкультурної комунікації і вимагають системного, узагальнюючого підходу. Система практичних занять разом із системою самостійної роботи дає змогу опанувати новий матеріал, закріпити й деталізувати його, або розширити й доповнити матеріал, викладений у лекціях.

Мета курсу «Міжкультурна комунікація» визначається необхідністю  ознайомити студентів з історією виникнення і теоретичними основами міжкультурної комунікації, допомогти їм оволодіти основними поняттями і термінологією дисципліни,  розвивати культурну сприйнятливість, здатність до правильної інтерпретації різних видів комунікативної поведінки, толерантне ставлення до інших культур та їх представників, сформувати вміння і навички застосування отриманих знань у конкретних ситуаціях міжкультурної взаємодії і в літературознавчій практиці; формування цілісного уявлення паро розвиток сучасної літератури в контексті світового культурного розвитку; вміння аналізувати твори літератури крізь призму міжкульткурної комунікації з опретям на науковий апарат літературної імагології.

Основні завдання курсу полягають у вивченні типів, видів, форм, моделей і структурних компонентів міжкультурної комунікації; оволодінні методологічними прийомами комунікативної поведінки; ознайомленні студентів з особливостями комунікативної поведінки в різних галузях суспільного життя; засвоєнні літературної імагології як одного із способів дослідження процесів міжкультурної комунікації.

За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:

– основні поняття і терміни сучасної міжкультурної комунікації;

– міжкультурні особливості взаємодії різних культур;

– способи і засоби подолання міжкультурних комунікативних бар'єрів;

– принципи і систему побудови національного культурного світу;

– сутність мультикультуралізму як позитивного ставлення до своєї та інших культур;

– основні тенденції формування мультикультурного художнього простору новітньої літератури;

– культурну, етнічну, гендерну ідентичність постколоніальної літератури;

– творчість письменників-мігрантів;

– характеристику кроскультурної літератури;

– сутність категорій літературної імагології;

– перспективи і можливості мультикультурного художнього полілогу.

За підсумками вивчення курсу студент повинен вміти:

 – здійснювати міжкультурну комунікацію для вирішення завдань професійної діяльності;

– володіти комунікативними стратегіями і тактиками, доречними для різних сфер комунікації;

– здійснювати літературознавчий аналіз творів постколоніального, емігрантського, кроскультурного письменства;

– проводити імагологічниий аналіз, усвідомлюючи культурно-історичні й художні тенденції в зображенні категорій «свій», «чужий», «інший»;

– виявляти імагологічне сприйняття письменників залежно від їхньої авторської точки зору;

– здійснювати імагологічний аналіз творів різних жанрів, визначаючи їхнє місце в діалозі культур.

Засвоєння курсу передбачає набуття компетентностей:

Інтегральна компетентність

– здатність розв’язувати складні задачі і проблеми в галузі лінгвістики, літературознавства, фольклористики, перекладу в процесі професійної діяльності або навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Загальні компетентності

– уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

– здатність проведення досліджень на належному рівні;

– здатність генерувати нові ідеї (креативність).

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

– здатність осмислювати літературу як полісистему, розуміти еволюційний шлях розвитку вітчизняного і світового літературознавства;

– здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки;

– здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів;

– здатність застосовувати поглиблені знання з української мови та літератури для вирішення професійних завдань;

– здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в галузі української філології;

– здатність ефективно й компетентно брати участь у різних формах наукової комунікації (конференції, круглі столи, дискусії, наукові публікації) в галузі філології.