«Вступ до літературознавства» дає основні відомості про теоретико-літературні поняття. Структура курсу визначається науковими вимогами, адже для того, щоб закономірності розвитку були зрозумілими, необхідний історичний розгляд літератури. Лише в такому випадку можна простежити, які саме закони, і як прокладають собі шлях в літературному розвитку і в якому саме напрямку воно відбувається.
Курс має теоретичну та практичну спрямованість. Лекційний курс передбачає ознайомлення з найважливішими темами та проблемами, які формують уявлення про зміст та специфіку художнього твору й вимагають системного, узагальнюючого підходу. Система практичних занять разом із системою самостійної роботи дає змогу опанувати новий матеріал, закріпити й деталізувати його або розширити й доповнити матеріал, викладений у лекціях.
Мета та цілі курсу. Мета викладання навчальної дисципліни «Вступ до літературознавства» визначається необхідністю сформувати комплекс знань про теоретичні основи літературознавства; навчити студентів із увагою ставитися до надбань української й світової літератури, аналітично підходити до осягнення творчості того чи іншого письменника як української, так і світової літератури
Формат курсу – очний, проведення лекцій, практичних занять та консультацій.
Результати навчання.
За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:
- специфіку літератури серед інших видів мистецтва;
- родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;
- тему, ідею, композицію, сюжет, конфлікт твору;
- поняття, літературний образ, персонаж, герой, дійова особа, тип, характер, актор, актант, образи-символи, визначати їх смислове навантаження;
- функції вживання в художній мові синонімів, антонімів, омонімів, архаїзмів, неологізмів, діалектизмів, професіоналізмів, жаргонізмів, варваризмів, вульгаризмів, іншомовних слів, прозаїзмів, евфемізмів;
- давати теоретичне визначення, поняття фігур, поетичної мови й обґрунтовувати роль і функції риторичних запитань, звертань, окликів, еліпсису, інверсії, анафор, епіфор, паралелізмів, асиндетонів, полісиндетонів, анаколуфів;
- розуміти поняття фоніка, ритміка, строфіка;
- розрізняти засоби творення комічного: гумор, сатира, іронія, сарказм, гротеск, бурлеск;
- визначати тропи (епітет, метафора, порівняння, гіпербола, метонімія, антитеза рефрен, алегорія);
- поняття строфа, основні її ознаки, прості канонізовані строфи;
- основні стилі і напрями літературного процесу.
За підсумками вивчення курсу студент повинен вміти:
- специфіку літератури серед інших видів мистецтва;
- родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;
- тему, ідею, композицію, сюжет, конфлікт твору;
- поняття, літературний образ, персонаж, герой, дійова особа, тип, характер, актор, актант, образи-символи, визначати їх смислове навантаження;
- функції вживання в художній мові синонімів, антонімів, омонімів, архаїзмів, неологізмів, діалектизмів, професіоналізмів, жаргонізмів, варваризмів, вульгаризмів, іншомовних слів, прозаїзмів, евфемізмів;
- давати теоретичне визначення, поняття фігур, поетичної мови й обґрунтовувати роль і функції риторичних запитань, звертань, окликів, еліпсису, інверсії, анафор, епіфор, паралелізмів, асиндетонів, полісиндетонів, анаколуфів;
- розуміти поняття фоніка, ритміка, строфіка;
- розрізняти засоби творення комічного: гумор, сатира, іронія, сарказм, гротеск, бурлеск;
- визначати тропи (епітет, метафора, порівняння, гіпербола, метонімія, антитеза рефрен, алегорія);
- поняття строфа, основні її ознаки, прості канонізовані строфи;
- основні стилі і напрями літературного процесу.
.
Засвоєння курсу передбачає набуття компетенцій:
- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі середньої освіти або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
- здатність вчитися, вдосконалюва ти власне навчання і виконання, з високим рівнем автономності;
- здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію;
- навички обдумування;
- здатність аналізувати, синтезувати, оцінювати, щоб виявляти проблеми і виробляти рішення;
- навички роботи з інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел, передусім – за допомогою цифрових технологій);
- критичне осмислення основних світоглядних теорій і принципів у навчанні та професійній діяльності;
- знання сучасних теоретичних основ предметної спеціалізації з української мови та літератури, зарубіжної літератури;
- уміння застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності.
Курс має теоретичну та практичну спрямованість. Лекційний курс передбачає ознайомлення з найважливішими темами та проблемами, які формують уявлення про зміст та специфіку художнього твору й вимагають системного, узагальнюючого підходу. Система практичних занять разом із системою самостійної роботи дає змогу опанувати новий матеріал, закріпити й деталізувати його або розширити й доповнити матеріал, викладений у лекціях.
Мета та цілі курсу. Мета викладання навчальної дисципліни «Вступ до літературознавства» визначається необхідністю сформувати комплекс знань про теоретичні основи літературознавства; навчити студентів із увагою ставитися до надбань української й світової літератури, аналітично підходити до осягнення творчості того чи іншого письменника як української, так і світової літератури
Формат курсу – очний, проведення лекцій, практичних занять та консультацій.
Результати навчання.
За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:
- специфіку літератури серед інших видів мистецтва;
- родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;
- тему, ідею, композицію, сюжет, конфлікт твору;
- поняття, літературний образ, персонаж, герой, дійова особа, тип, характер, актор, актант, образи-символи, визначати їх смислове навантаження;
- функції вживання в художній мові синонімів, антонімів, омонімів, архаїзмів, неологізмів, діалектизмів, професіоналізмів, жаргонізмів, варваризмів, вульгаризмів, іншомовних слів, прозаїзмів, евфемізмів;
- давати теоретичне визначення, поняття фігур, поетичної мови й обґрунтовувати роль і функції риторичних запитань, звертань, окликів, еліпсису, інверсії, анафор, епіфор, паралелізмів, асиндетонів, полісиндетонів, анаколуфів;
- розуміти поняття фоніка, ритміка, строфіка;
- розрізняти засоби творення комічного: гумор, сатира, іронія, сарказм, гротеск, бурлеск;
- визначати тропи (епітет, метафора, порівняння, гіпербола, метонімія, антитеза рефрен, алегорія);
- поняття строфа, основні її ознаки, прості канонізовані строфи;
- основні стилі і напрями літературного процесу.
За підсумками вивчення курсу студент повинен вміти:
- специфіку літератури серед інших видів мистецтва;
- родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;
- тему, ідею, композицію, сюжет, конфлікт твору;
- поняття, літературний образ, персонаж, герой, дійова особа, тип, характер, актор, актант, образи-символи, визначати їх смислове навантаження;
- функції вживання в художній мові синонімів, антонімів, омонімів, архаїзмів, неологізмів, діалектизмів, професіоналізмів, жаргонізмів, варваризмів, вульгаризмів, іншомовних слів, прозаїзмів, евфемізмів;
- давати теоретичне визначення, поняття фігур, поетичної мови й обґрунтовувати роль і функції риторичних запитань, звертань, окликів, еліпсису, інверсії, анафор, епіфор, паралелізмів, асиндетонів, полісиндетонів, анаколуфів;
- розуміти поняття фоніка, ритміка, строфіка;
- розрізняти засоби творення комічного: гумор, сатира, іронія, сарказм, гротеск, бурлеск;
- визначати тропи (епітет, метафора, порівняння, гіпербола, метонімія, антитеза рефрен, алегорія);
- поняття строфа, основні її ознаки, прості канонізовані строфи;
- основні стилі і напрями літературного процесу.
.
Засвоєння курсу передбачає набуття компетенцій:
- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі середньої освіти або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
- здатність вчитися, вдосконалюва ти власне навчання і виконання, з високим рівнем автономності;
- здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію;
- навички обдумування;
- здатність аналізувати, синтезувати, оцінювати, щоб виявляти проблеми і виробляти рішення;
- навички роботи з інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел, передусім – за допомогою цифрових технологій);
- критичне осмислення основних світоглядних теорій і принципів у навчанні та професійній діяльності;
- знання сучасних теоретичних основ предметної спеціалізації з української мови та літератури, зарубіжної літератури;
- уміння застосовувати елементи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності.
- Викладач: Ніколаєнко Валентина Миколаївна
Кредити: 3
Семестр: 124