Тема: Порівняльний аналіз результатів ручної та автоматизованої мікророзмітки контенту.

Мета: Навчитися виявляти обмеження автоматизованих засобів та обґрунтовувати вибір методу впровадження структурованих даних.

I. Зміст завдання

Провести порівняльний аналіз двох ідентичних за змістом блоків мікророзмітки: створеного власноруч у ЛР №4 та згенерованого за допомогою автоматичних засобів у ЛР №5.

Етапи аналізу:

1. Порівняти кількість властивостей (properties), які були додані вручну, з тими, що запропонував генератор.
2. Перевірити обидва коди через Schema Markup Validator. Зафіксувати наявність попереджень (Warnings) щодо рекомендованих, але відсутніх полів у кожному з варіантів.
3. Проаналізувати структуру коду.
4. Визначити, чи створюють обидва варіанти однаковий «розширений сніпет» у результатах пошуку (через інструмент попереднього перегляду Google).

II. Зразок оформлення висновку

Для звіту студенти можуть використовувати таку структуру порівняння:

Об’єкт аналізу: Розмітка типу Course (Курс).

• Ручна розмітка. Дозволила точно вказати специфічні поля, такі як educationalCredentialAwarded (сертифікат).
• Авто-розмітка. Швидко згенерувала базові поля, але додала зайвий блок offers, який не був потрібний для безкоштовного курсу.
• Висновок. Для стандартних сторінок (новини) доцільна автоматизація, для унікальних продуктів (курси ЗНУ) — комбінований підхід.

III. Практичне завдання (Case Study)

Знайдіть у мережі приклад сайту, де автоматична розмітка працює некоректно (наприклад, замість ціни товару підтягується ціна доставки). Опишіть який тег або властивість спричинили помилку? Як би ви виправили цей код вручну?

IV. Контрольні запитання

1. Які ризики несе використання застарілих плагінів для автоматичної розмітки?
2. Чи може автоматична розмітка негативно вплинути на SEO, якщо вона дублює контент?
3. У яких випадках ручна корекція автоматично згенерованого JSON-LD є обов'язковою?