Поява електронних приладів та пристроїв, широке застосування їх у виробничих процесах зробило актуальним питання щодо їх ефективності, оскільки вони мусять безперервно і якісно виконувати функції, які на них покладено. Однак через поломки або несправності знижується якість роботи машин, складних технічних комплексів, виникають вимушені простої в їх роботі, виникає потреба в ремонті для відновлення працездатності і необхідних технічних характеристик машин та агрегатів. Перераховані обставини привели до появи поняття надійності технічних засобів, що пов'язано із його здібністю виконувати задані функції протягом необхідного часу і з необхідною якістю. Поняття надійності включає в себе безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереженість. У курсі будуть розглянуті поняття як загальної, так і прикладної теорії надійності.
Загальна теорія надійності:
1. Математична теорія надійності (існуючи математичні закономірності яким підкоряються відмови і методи кількісного вимірювання надійності, а також інженерні розрахунки показників надійності).
2. Статистична теорія надійності (обробка статистичної інформації про надійність, статистичні характеристики надійності і закономірності відмов).
3. Фізична теорія надійності.(дослідження фізико-хімічних пропроцесів, фізичних причин відмов, вплив старіння).
Прикладні теорії надійності:
Прикладні теорії надійності буде розглянуто на конкретних прикладах:
фактори зовнішнього впливу (температура, тиск, радіація),
накопичувальні фактори (вологість, соляний туман, цвіль, агресивні середовища),
надійність систем управління,
теорія надійності окремих конструкцій інтегральних схем,
фактори старіння матеріалів для електроніки, причини деградації електронних пристроїв.