Структура за темами
- Загальне
- Лекції
- Література
Література
- Практичні завдання
Практичні завдання
Випишить із хрестоматії "Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи" за ред. Г.І. Волинки визначення філософії ("метафізики"), формулювання її головних цілей і завдань із уривків творів:
- Хайдеггер М. Що таке метафізика? (С. 12 - 14);
- Кант І. Вступ (про природу метафізики (С. 14 - 15);
- Аристотель Метафизика (с. 16).
Позиція якого філософа Вам імпонує? Обгрунтуйте свою думку.
Прчитайте уривок із твору Джорджа Берклі "Трактат про принципи знання" ( "Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи" за ред. Г.І. Волинки, С. 56-57). Визначить головну авторську ідею та аргументи, використані для її обгрунтування. Чи згодні Ви з висновком Дж. Берклі про неможливість існування такої річі як "зовнішній об'єкт"? Обгрунтуйте власну позицію.
Багато студентів міркує так: "Якщо матерія - це об'єктивна реальність, дана нам у відчуттях,тоді свідомість іншої людини відносно до мене також є об'єктивною реальністю, оскільки вона існує незалежно від моєї свідомості і за допомогою мови, поведінки впливає на мої органи чуття і, тим самим, викликає відчуття. Відтак, свідомість інших людей є для мене матерією".
Де в цьому міркуванні відбулася помилка?
Прочитайте 3 висловлення філософів про людину. Оберіть 1 із них та дайте відповіді на питання для аналізу, наведені під відповідним висловленням.
Джованні Піко делла Мірандола – «Промова про гідність людини» (1486)
📖 Тема: самовизначення людини, свобода вибору
«Не визначили тобі, о Адаме, ані певного місця, ані власного обличчя, ані жодного особливого обов’язку, щоб ти сам визначив своє місце, свій вигляд і свої обов’язки за власним бажанням. Ми не зробили тебе ні небесним, ні земним, ні смертним, ні безсмертним, щоб ти, самостійно і вільно, як творець самого себе, виліпив себе у тій формі, яку сам обереш»
📝 Запитання для аналізу:
- Як Піко делла Мірандола розуміє людську сутність?
- Чи погоджуєтесь ви з думкою, що людина сама створює себе, а не є визначеною ззовні?
- Як ця ідея перегукується з екзистенціалізмом (наприклад, ідеями Ж.П. Сартра, висловленими у творі "Нудота")?
Людвіг Фейєрбах – «Сутність християнства» (1841)
📖 Тема: людина як самосвідоме та соціальне буття
«Людина є тим, що вона їсть. Але не тільки тілесна їжа визначає її сутність – людина є також тим, у що вона вірить, кого вона любить, із ким вона живе. Жодна істота не може існувати поза своїм родом, поза своїм оточенням. Отже, людина – це не ізольований дух, а жива, відчутна, соціальна істота, яка знаходить себе лише у відношенні до інших»
📝 Запитання для аналізу:
- Чи згодні ви з Фейєрбахом, що сутність людини визначається її соціальними зв’язками?
- Чи можливе існування людини поза соціумом?
Веркор (Жан Брюлер) – «Люди чи тварини» (1952)
📖 Тема: визначення людяності, межа між людиною та твариною
«Чи може істота, яка працює, страждає, любить, але має іншу форму тіла, бути людиною? Якщо ми скажемо «ні», то визнаємо, що людина – це лише форма. Якщо ми скажемо «так», то визнаємо, що людяність – це перш за все мислення, почуття і здатність співіснувати»
📝 Запитання для аналізу:
- Як цей уривок співвідноситься з сучасною біоетикою (штучний інтелект, ксенотрансплантація тощо)?
- Чи погоджуєтесь ви, що форма не визначає сутність людини?
- Чи можна застосувати цей аргумент захисту прав тварин, визнання їх спорідності з людьми?
Завдання: Порівняйте два підходи до розуміння історичного процесу: формаційний підхід К. Маркса та цивілізаційний підхід А. Тойнбі.
Структура аналізу:
- Основні положення кожного підходу.
- Ключові поняття (наприклад, "суспільно-економічна формація" у К. Маркса та "цивілізація" у А. Тойнбі).
- Відмінності у баченні рушійних сил історії.
- Приклади історичних подій, які можна пояснити з позицій кожного підходу.
- Ваша оцінка: який підхід здається вам більш переконливим та чому?
Прочитайте висловлювання Клода Леві-Строса:
"Час варварів — це той час, який ми не здатні зрозуміти; варварами ми називаємо тих, чия культура відрізняється від нашої."
(Claude Lévi-Strauss, Race et histoire, 1952)"Ідея прогресу — це етноцентрична ідея; вона надає західній цивілізації статус абсолютного критерію, в світлі якого всі інші культури розглядаються лише як сходинки, що ведуть до неї."
(Claude Lévi-Strauss, Race et histoire, 1952)
Поміркуйте: чи погоджуєтесь ви з тим, що ідея прогресу є упередженою і служить для виправдання домінування однієї культури над іншими?
-
-
Висловіть свою власну позицію щодо цього твердження.
-
Наведіть щонайменше два аргументи, що підтверджують вашу точку зору.
-
За бажанням, спробуйте заперечити або, навпаки, розвинути ідею Леві-Строса.
-
Можете використовувати приклади з історії, культури, освіти, медіа тощо.
-
- Тестові завдання
- Індивідуальне завдання
Індивідуальне завдання
Підготуйте есе, обравши тему, виходячи з таких тематичних напрямків:
1) проблема визначення предмету філософії;
2) проблема буття у філософії;
3) проблема свідомості у філософії;
4) проблема людини у філософії;
5) проблема штучного інтелекту у філософії;
6) проблема суспільства у філософії.
Рекомендована структура: актуальність, визначення мети, виклад основного матеріалу, висновки, дослідницька перспектива.
Обсяг - 4-5 сторінок - основний текст, 1-2 сторінки - список використаної літератури, 1,5 інтервал, Times New Roman, 14 шрифт.
Список використаної літератури рекомендується складати в алфавітному порядку. У текст посилання на використані джерела - за таким зразком: [1, с. 3], де 1 - порядковий номер у списку літератури, с.3 - сторінка 3 у книзі, на яку посилаємося.