Екзамен
Екзаменаційна робота складається з чотирьох питань. Оберіть свої чотири питання та дайте змістовну відповідь. Перше питання відповідає номеру прізвища у академічному журналі, друге - додати до першого 5, третє - додати до другого 5, четверте - додати до третього п'ять.
Наприклад, прізвище студента в журналі під номером 3. Екзаменаційна робота складається з 3, 8,13 та 18 питань. Якщо у сумі виходить більш як питань у переліку, починаємо рахувати з початку переліку питань.
Екзаменаційні питання:
1. Предмет, об’єкт, завдання, методи та структура сучасної біоіндикації.
2. Історія розвитку біоіндикації, як науки.
3. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми: закон оптимуму.
4. Антропогенні фактори, що спричиняють стрес.
5. Визначення й переваги біоіндикації перед хімічними та фізико-хімічними методами аналізу.
6. Основні принципи застосування біоіндикації.
7. Доцільність біоіндикації. Абсолютні та відносні калібровані стандарти.
8. Рівні біоіндикації і принципи добору біологічних показників для біоіндикації.
9. Поняття біоіндикатор. Чутливість і вірогідність біоіндикаторів. Вимоги до біоіндикаторів.
10. Неспецифічна і специфічна біоіндикація.
11. Поняття про забруднення. Основні речовини – забруднювачі атмосфери, водного басейну, ґрунтів.
12. Джерела антропогенного забруднення.
13. Класифікація забруднень: природні та антропогенні забруднення. Фізичні, хімічні та біологічні забруднення.
14. Критерії оцінки забруднення навколишнього середовища.
15. Методи визначення забруднень. Методика добору проб.
16. Кількісні критерії оцінки фактичного рівня забруднень. Роль галузей господарства у виникненні екологічних проблем.
17. Молекулярний рівень: діагностичне значення біохімічних і фізіологічних показників; показові ушкодження молекулярного рівня.
18. Клітинний рівень біоіндикації.
19. Тканинний рівень біоіндикації: загальна характеристика анатомо-морфологічних відхилень у результаті стресових впливів; макроскопічні зміни морфології рослин; патологічні прояви у тварин.
20. Організмовий рівень біоіндикації: зміна забарвлення листя й тіла тварин, скульптури поверхні; зміна розмірів і продуктивності рослин і тварин; зміна темпів росту, екобіоморфних ознак, показники пошкодження тварин.
21. Ссавці – біоіндикатори забруднення наземних екосистем.
22. Ентомоіндикація.
23. Популяційний рівень: добір показових видів; показники популяційного рівня; вплив антропогенних стресорів на динаміку популяцій; вплив антропогенних стресорів на характер поширення рослин і тварин.
24. Біоіндикація на екосистемному та біоценотичному рівні.
25. Використання судинних рослин у якості біоіндикаторів.
26. Критерії добору рослин для використання у якості біоіндикаторів.
27. Рослини-індикатори й рослини-монітори. Оцінювання реакції рослин на забруднення.
28. Адаптація рослин до умов техногенного забруднення.
29. Характеристика мохів та лишайників як об’єктів біоіндикації.
30. Характеристика видів забруднень, що визначаються за допомогою мохів та лишайників.
31. Історія використання мохів і лишайників у якості біоіндикаторів.
32. Біоіндикація забруднення атмосфери за допомогою рослин.
33. Газостійкість і газочутливість рослин.
34. Добір і підготовка біологічних об’єктів для біоіндикації атмосферного повітря.
35. Основні наслідки дії пилу й золи на природно-територіальні комплекси.
36. Зміна кислотності ґрунтів, рослини-індикатори кислотності ґрунтів.
37. Механічний склад ґрунтів, літоіндикатори.
38. Показники та індикатори ґрунтової родючості.
39. Загальне оцінювання ступеню забруднення ґрунтового покриву
40. Чинники забруднення водного середовища.
41. Характеристика водного середовища і пристосування до них живих організмів (організми-індикатори температурного режиму, газового складу, кислотно-основних властивостей, солоності, прозорості води).
42. Зміни водних екосистем при антропогенному забрудненні.
43. Сапробність і таксобність.
44. Біоіндикація з використанням зообентосу, зоопланктону, фітопланктону, перифітону.
45. Методи біологічної оцінки якості води.