Практичне завдання з теми «Особливості громадсько-політичного руху на Наддніпрянщині у першій половині ХІХ ст.»)
Охарактеризуйте проєкт української державності змальований в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства «Книга буття українського народу», «Статут Слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія».
Із «Книги буття українського народу»
«…І встане Україна зі своєї могили. І знову озветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа – ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар. Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою (з польської – республікою. – Авт.) в союзі слов’янськім».
«Статут Слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія»
Головні ідеї:
1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.
2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південнорусів (українців. – Авт.), північно-русів (росіян. – Авт.), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліро-сербів з хурутанами (хорватами. – Авт.) і болгар.
3. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.
4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.
5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.
6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.
Головні правила товариства:
1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.
2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.
3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.
4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. (…)
8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.
9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж: «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.
10. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства…
Джерело: Кирило-Мефодіївське товариство. К.: Наукова думка, 1990. Т. 1. С. 150-152
З Відозви Кирило-Мефодіївського товариства до українців (к. 1845 р. – 1846 р.)
«1. Ми приймаємо, що усі слов’яни повинні з собою поєднатися. 2. Але так, щоб кожен народ скомпонував свою Річ Посполиту і управлявся, не зливаючись, з другими так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такії народи, по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліросерби і болгари. 3. Щоб був один сейм, або рада слов’янства, де б сходились депутати од усіх Речей Посполитих і там розважали б і поли шали такі діла, котрі б належали до цілого союзу слов’янського. 4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года. 5. Щоб в кожній Речі Посполитій була б посполита рівність і свобода і станів не було вовсі. 6. Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором. 7. До того, щоб віра Христова була основою закону і общественної справи в цілому союзі і кожній Речі Посполитій».
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ:
Відповідь на питання максимально оцінюється в 2 бали.
Максимальний об’єм відповіді - 2 сторінки (А4., 1,5 інтервал, всі поля по 2 см).
Практичне завдання 2 потрібно виконати у встановлений термін і приєднати в MOODLE.
Роботи, надіслані з запізненням перевірятися не будуть.