Обставини: Прокурор району С. планував відпустку, але керівник не підписав наказ через високе навантаження в управлінні та необхідність участі С. у резонансному судовому процесі. Прокурор С., вважаючи це рішення несправедливим, не з'явився на роботу в понеділок, вимкнув телефон і поїхав на відпочинок, аргументуючи це тим, що він «фактично відпрацював усі вихідні минулого місяця».
Наслідки: Через відсутність прокурора було зірвано судове засідання у справі, де спливали строки тримання під вартою обвинуваченого. Суд був змушений змінити запобіжний захід на домашній арешт, і обвинувачений втік.
Чи можна вважати цей випадок «триваючим проступком», і як саме слід кваліфікувати дії прокурора С.? Чи несе прокурор дисциплінарну відповідальність за втечу обвинуваченого, якщо рішення про зміну запобіжного заходу приймав суддя, а не прокурор? Які обставини (наприклад, стан здоров'я або форс-мажор) могли б нівелювати вину прокурора в даній ситуації, і чи є «фактичне відпрацювання вихідних» легітимним виправданням?