2. Походження хакерської культури

Походження хакерської культури сягає корінням у 1950-1960-ті роки в Массачусетському технологічному інституті (MIT). Слово "хакер" тоді мало зовсім інше значення, ніж сьогодні. Це не було пов'язано зі злочинами чи кібератаками, а скоріше з винахідливістю та технічною майстерністю.

MIT і Tech Model Railroad Club (TMRC)

Перша хакерська спільнота виникла в студентському клубі Tech Model Railroad Club (TMRC). Це був клуб любителів моделювання залізниць, де студенти MIT працювали над створенням складної системи управління моделями поїздів за допомогою електричних реле. Вони мали доступ до комп'ютерів, які тоді були надзвичайно рідкісними та дорогими.

  • Хакерство як мистецтво: Члени клубу TMRC використовували термін "хак" (hack) для позначення творчого, нетрадиційного, але елегантного вирішення складної технічної проблеми. Вони "зламували" системи, щоб змусити їх працювати ефективніше, не так, як було задумано спочатку, або для розваги. Наприклад, вони створювали "хаки" для покращення роботи світлофорів або перемикачів на своїх модельних залізницях. Це було про пошук коротких шляхів і розуміння внутрішньої роботи системи.

  • Етика хакерів: З цієї спільноти виросла "хакерська етика", описана в книзі Стівена Леві "Хакери: Герої комп'ютерної революції". Її основні принципи включали:

    • Вільний доступ до інформації: Вся інформація повинна бути вільною та доступною.

    • Децентралізація та недовіра до влади: Централізовані системи контролю є неефективними.

    • Комп'ютери як інструмент творчості: Комп'ютери можуть створювати мистецтво та змінювати світ.

    • Хакерів слід судити за їхніми здібностями, а не за іншими критеріями.

Від хакерів-винахідників до "фрікерів"

Поступово хакерська культура вийшла за межі університетських лабораторій.

  • "Фрікінг" (phreaking): У 1970-х роках з'явилася культура "фрікерів" — людей, які "зламували" телефонні мережі. Вони вивчали, як працюють сигнали телефонних комунікацій, і використовували спеціальні пристрої, такі як "сині коробки" (blue boxes), щоб здійснювати безкоштовні дзвінки. Одним з найвідоміших фрікерів був Джон Дрейпер, відомий як "Капітан Кранч", який виявив, що іграшковий свисток з пластівців "Капітан Кранч" видає звук частотою 2600 Гц, який використовувався телефонними компаніями для контролю дзвінків.

  • Зміна значення терміна: Згодом, із зростанням комп'ютерної злочинності, термін "хакер" почав набувати негативного відтінку. Медіа використовували його для опису людей, які проникали в комп'ютерні системи з метою крадіжки або вандалізму. Це призвело до поділу в самій хакерській спільноті на:

    • "Білих капелюхів" (White Hat Hackers): Етичні хакери, які використовують свої навички для виявлення вразливостей і захисту систем.

    • "Чорних капелюхів" (Black Hat Hackers): Зловмисники, що використовують свої знання для незаконних цілей.

    • "Сірих капелюхів" (Gray Hat Hackers): Ті, хто діє поза етичними рамками, але не завжди з метою нанесення шкоди.

Таким чином, походження хакерської культури лежить в академічному середовищі, де панували принципи допитливості, вільного доступу до знань і творчого підходу до вирішення проблем. Сучасне сприйняття хакерства, як злочинної діяльності, є результатом еволюції цього руху і його взаємодії з розвитком технологій.