Використання біоніки ...

Мета навчальної дисципліни «Використання біоніки при дизайні інтер’єру» є викладання дисципліни є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців до вирішення практичних задач архітектурної та технічної естетики на основі комплексного підходу. Головна увага приділяється основам взаємодії архітектури, дизайну та середовища, взаємозумовленості розвитку образу життя і стану архітектурного середовища, загальним принципам його формоутворення.

1. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

-  оволодіння практичними навичками і знаннями в галузі архітектурної та технічної естетики;

-  ознайомлення з підходом як сферою професійної діяльності архітектора;

-  ознайомлення із сучасними тенденціями оптимальних просторово- антропометричних співвідношень;

-  ознайомлення з основними критеріями і оцінкою проєктного рішення;

-  застосовувати набуті знання для рішення практичних задач архітектурного проєктування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати:

-  основи підходу до архітектурної діяльності;

-  принципи обліку чинників, що впливають на навколишнє середовище, критерії проєктного рішення;

-  види сучасного дизайну архітектурного середовища і засоби художньої виразності, ознаки видатних творчих методів;

-  порядок виконання проєктів та етапи роботи при втіленні творчих задумів, основні способи виконання робіт, особливості роботи з замовником;

-  основи історії мистецтв, дизайну та архітектури, психології, філософії, соціології для виявлення актуальних потреб фокус-груп та обґрунтування перспективних, інноваційних дизайнерських рішень.

вміти:

-  орієнтуватися у функціях ергономіки    в організації архітектурного середовища з метою їх практичного використання;

-  використовувати знання в проєктній діяльності та вміти аналізувати властивості об'єктів дизайнерського проєктування;

-  самостійно визначати національну школу дизайну архітектурного середовища, стиль та художній метод його створення;

-  астосовувати особливості організації середовища та забезпечення творчої діяльності дизайнера;

-  визначати функціональну та естетичну специфіку формотворчих засобів дизайну в комунікативному просторі;

-  застосовувати знання з художнього конструювання у професійній діяльності;

-  формувати судження щодо історичних закономірностей розвитку мистецтв, формування стилів;

-  формувати судження щодо сучасного стану і тенденцій дизайну;

-  формувати судження щодо нормативних, психологічних основ дизайну з урахуванням інноваційних технологій;

-  формувати судження щодо властивостей та характеристик сучасних матеріалів;

-  формувати судження щодо прийомів композиції, об’ємно-просторової пластики, колористики, рисунку, живопису, графіки, макетування виробів, споруд та обладнання;

-  формувати судження щодо комп’ютерних технологій дизайну; послідовності проєктування творів дизайну та визначення їх якості;

-  використовувати здобуті знання в професійній сфері дизайнерської діяльності.

В ході вивчення дисципліни студенти набувають такі загальні компетентності:

-  здатність оволодівати знаннями з основ та технічної естетики в архітектурній діяльності;

-  здатність до розвитку аналітичного мислення та розуміння принципів обліку чинників, що впливають на структуру властивостей об'єктів дизайнерського проєктування та критерії проєктного рішення;

-  здатність до розуміння сучасних концепцій в дизайні та типологію архітектурних систем, понять, методів;

-  здатність до реалізації особистого творчого потенціалу в процесі виконання індивідуальних та колективних творчих проєктів.

Фахові компетентності:

-  здатність застосовувати знання з біоніки, художнього конструювання, моделювання, художньо-дизайнерські, функціонально- планувальні, конструктивні рішення;

-  здатність розробляти об’ємно-просторову структуру середовища, використовуючи схеми взаємозв’язку приміщень, технологічні, схеми руху, робити аналіз.