Розвиток комп’ютерних технологій значним чином віддалив людину від людину. Віртуальні екскурсії, робота на віддаленому доступі, покупки в інтернеті, голосування зі смартфону анулюють багато видів діяльності та сфер соціальної активності. Людям більше не треба збиратись в купу, щоб вирішити нагальні життєві питання. Дослідники суспільства постмодерну наполягають, що приватне поступово захоплює соціальне. Нам все менше потрібні інші люди, що значно звужує розумінні соціального, яке можливо невдовзі зникне зовсім. Ваше завдання коротко оцінити перспективу розвитку суспільстві. Чи призведе наявний шлях до купи здичавілих індивідів, які не можуть жити без смартфону, чи просто змінить вектор подальшого соціальної взаємодії.
Взагалі віртуальні технології були створені, щоб полегшати життя людей, щоб люди не витрачали багато часу, стоячи у чергах і т.д., це комфортно, але головне вчасно зупинитись та не автоматизувати наше життя повністю. Є речі, які повинні залишитись і це стосується живого спілкування, тоді і "соціальне" нікуди не зникне. Але, звичайно, є загроза появленню "здичавілих індивідів", проте, я не думаю, що частка таких людей буде дуже великою. Автоматизація суспільства та впровавдження віртуальних тезхнологій змінює вектор соціальної взаємодії, проте не забирає у нас можливість залишатися соціально-активною людиною.
Дані приклади, особисто для мене, і є особами "здичавілими". Проте, справа тут зовсім не у смартфоні, а у можливості адекватно оцінювати все, що відбувається. Якщо в тебе відсутній настрій - так про це і скажи, а не змушуй друзів подумати про те, що вони не гідні своєї уваги; неспокій дитини - це також нормально, варто лише розібратися в причині; цікавитися новинами з ранку також нормально, варто лише фільтрувати інформацію.
Сьогодні існує безліч сучасних додатків для телефонів, націлених на покращення здоров’я людини: програми, що стежать за вагою, уроки тренування,. Є додатки, які відстежують частоту та ступінь головного болю, нагадують про необхідність вживати більше води та аналізують якість сну. Більш того, сьогодні є багато програм, які дозволяють вивчати мови. Особисто я дуже рада таким можливостям.
Тому, лише ми самі обираємо, як використовувати смартфони та який вплив вони матимуть на наше життя.
По-перше, в Інтернеті ти ніколи не знайдеш справжніх друзів. Тобі дуже важко зрозуміти, чи цікаво твоєму співрозмовнику спілкуватися з тобою чи ні.
По-друге, спілкуючись в соціальних мережах, людина не відчує таких емоцій як при звичайному спілкуванні. Інколи дуже важливо бачити реакцію співрозмовника, його усмішку, чути його сміх. Так, існують соціальні мережі в яких ти можеш бачити співрозмовника. Наприклад, скайп, але все одно спілкування в реальному житті цікавіше та краще.
З цього можна зробити висновок, що соціальні мережі ніколи не замінять нам живе спілкування.
Я считаю что будущее за технологиями, будет все очень практично и легко, но роль человека с каждым годом будет угасать.
Мне кажется, что на этот вопрос нужно смотреть с двух сторон. С одной стороны, диджетализация и все сопутствующие ей новшества это хорошо, потому что такие технологии облегчают нашу жизнь. Например,разве мы могли 20 лет назад предположить , что можно будет проводить онлайн пары с участием всей группы в системе Zoom ? Или могли бы себе представить Monobank , который даже не имеет отделений и ориентирован чисто на смартфон? Ведь сейчас в цифровую эру мы можем узнавать о человеке всё, просматривая его профиль в инстаграме. Через Твиттер мы можем узнать , что человек думает. Раньше,когда ВКонтакте не был забанен в Украине , мы могли узнать о музыкальных предпочтениях людей через их аудиозаписи. Я думаю , что это и хорошо,и плохо, так как приватности стало меньше. Многие люди делятся в интернете практически всем , что происходит в их жизнях ,и это на мой субъективный взгляд плохо, потому что частное должно оставаться частным. Сейчас уже невозможно провести время с друзьями так,чтобы кто то не достал телефон и не начал всё снимать для инстаграма. Я ретроград , поэтому мне не нравится такое злоупотребление этой цифровизации. Всё должно быть в меру. Но если говорить о самом технологическом прогрессе в сфере интернета, я оцениваю эти изменения сами по себе,как позитивные.
С другой стороны, эта же самая диджетализация отняла у нас необходимость выходить в оффлайн. Нам больше не нужно ходить в кино,у нас есть стриминговые платформы вроде Нетфликс. Нам нет необходимости выходить за продуктами, у нас есть куча разных доставок. И в конце концов, нам не нужно встречаться с друзьями так часто,как раньше - у нас есть мессенджеры, практически в каждом из которых присутствует функция аудио и видеозвонков. И это плохо. Мне, как существу социальному , очень важны настоящие социальные взаимодействия,вроде встреч с друзьями, разговоров, совместной выпивки ,шашлыков и прочих удовольствий ,которые никогда не заменит цифра. Поэтому, как я уже сказал выше , нам нужно найти баланс в технологиях и социальных взаимодействиях , потому что сейчас идёт уклон в сторону злоупотребления первым
Але як би там не було, надіюсь на краще. Комп’ютер ніколи не замінить живе спілкування.
Потім, мої думки перериває дзвінок мого телефона, де якийсь хлопець ставе мені лайки в інстаграмі з надією, що я йому напишу або добавлю в друзі. Далі у Вайбері родичі кидають мені фото типу "З днем апельсину".
Так ось, я відійшла від теми, на мою думку можливі два повороти подій. Хоча, я вважаю, що десь 35% вже перетворились на тих самих "індивідів, які не можуть жити без смортфону".
Тут має бути пісня: Two Feet - Her Life
Дійсно зараз дуже багато роботи/розваг/навчання/дозвілля в інтернеті... за допомогою телефону можна заробляти чималі гроші, але це не означає що люди стають менш активними. Адже вони можуть відпочивати десь за кордоном і водночас працювати без втрати прибутку, а також проводити активно час з друзями і в той же час, за необхідності завжди бути доступним для роботи. В цьому плані я захоплююся людьми які наважилися на такий крок – змінити своє життя. Особисто для мене, робота «онлайн» (тобто не сидячи в офісі кожного дня /з ранку до вечора) здається більш привабливішою та цікавішою.
Говорячи про особисті зустрічі, то якщо людина дійсно хоче з кимсь побачитися вона це зробить, їй буде мало одного лише спілкування в мережі… в протилежному випадку доречніше не витрачати час.
До того ж твердження «не можуть жити без смартфону» теж можна трактувати по різному. Я наприклад, дійсно не можу жити без смартфону, але не тому що залежна від соціальних мереж, а тому що безмежно рада коли можу зателефонувати своїм рідним та близьким, запитати як у них справи, тоді як не можу зробити це особисто (через відстань наприклад, роботу або якісь інші причини).
Я вважаю, що з плином часу люди не будуть ставати дикими/"здичавілими індивідами" та залежними від смартфонів і така модернізація нам лише на користь. Кожен буде обирати своє, те що йому до душі. (Навіть зараз в таку епоху інтернет-активності є люди які не користуються цими можливостями, вони обирають «офлайн» і мають на це право)
Ну так, давайте будемо відвертими, чи є ті хто здатні провести бодай одну добу без телефону? Хм, добу, та тут годинку складно щоб не оновити стрічку або не переглянути новину в пабліку (хіба що коли спимо:-) ). Найгірше що може статися зранку - йдучи на роботу чи навчання - забути телефон вдома (звуки паніки). І таке трапляється дуже рідко, оскільки перше що ми перевіряємо перед виходом це саме наявність телефону в кишені, не гаманця, не ключів, а саме телефону! І, на мою думку, це виправдано, якщо забув гаманець то можна оплатити телефоном або ж зняти готівку також за допомогою телефону, забув ключі - можеш зателефонувати щоб тобі відчинили двері або викликати майстра який зламає ці двері.) Мобільний телефон зараз це і робота і розваги і спілкування і навчання і спосіб самореалізації (блогери і т.д.) Тому, напевно, варто з цим змиритися і так, дійсно, сумно що ми втрачаємо живе спілкування через ці "нові технології". Ну то що, відкладемо телефон на деньок в сторону? Але не зараз, а після завершення сесії )
Сьогодні досить часто можна помітити, як, замість спілкування, молоді люди проводять час разом кожен у своєму телефоні. Зазвичай, користувачі смартфонів починають свій день із, наприклад, перегляду соціальних мереж або стрічки новин та закінчують його так само. «Розумні гаджети» стали невід’ємною частиною нашого життя: люди використовують їх не лише для дзвінків або повідомлень, але й для перевірки погоди, здійснення онлайн-покупок, пошуку роботи тощо. Та науковці стверджують, що, поза нашою увагою, залежність від смартфонів радикально змінює наші життя, і це не завжди має позитивні наслідки.