Розвиток комп’ютерних технологій значним чином віддалив людину від людину. Віртуальні екскурсії, робота на віддаленому доступі, покупки в інтернеті, голосування зі смартфону анулюють багато видів діяльності та сфер соціальної активності. Людям більше не треба збиратись в купу, щоб вирішити нагальні життєві питання. Дослідники суспільства постмодерну наполягають, що приватне поступово захоплює соціальне. Нам все менше потрібні інші люди, що значно звужує розумінні соціального, яке можливо невдовзі зникне зовсім. Ваше завдання коротко оцінити перспективу розвитку суспільстві. Чи призведе наявний шлях до купи здичавілих індивідів, які не можуть жити без смартфону, чи просто змінить вектор подальшого соціальної взаємодії.
На мою думку, можливі обидва шляхи розвитку. Це залежить, по-перше від самої особистості, є люди інтроверти і єкстраверти, перші можуть спокійно обходитись без взаємодії з іншими людьми, їм комфортно бути наодинці, тому смартфон десь полегшує їм життя, вони не повинні переступати через себе для того, щоб спілкуватись з кимось, а щодо других, то їм важливо знаходитись у соціумі, їм подобажється бути частиною певної соціальної групи, я думаю, їм байдуже, як буде змінюватись світ, вони все одно будуть спілкуватись тет-а-тет. Все залежить від вибору, переваг людини та її бажання. Мені, наприклад, зараз на картині не вистачає живого спілкування, я сумую за тими емоціями, віртуальні технології не дають мені того, чого потрібно, тому. як би не розвивались технології у майбутньому я все одно за живе спілкування, хоча і не відмовляюсь від смартфонів, тому що для мене, це як доповнення до спілкування, тоді ми можемо спілкуватись і бути разом 24/7.
Взагалі віртуальні технології були створені, щоб полегшати життя людей, щоб люди не витрачали багато часу, стоячи у чергах і т.д., це комфортно, але головне вчасно зупинитись та не автоматизувати наше життя повністю. Є речі, які повинні залишитись і це стосується живого спілкування, тоді і "соціальне" нікуди не зникне. Але, звичайно, є загроза появленню "здичавілих індивідів", проте, я не думаю, що частка таких людей буде дуже великою. Автоматизація суспільства та впровавдження віртуальних тезхнологій змінює вектор соціальної взаємодії, проте не забирає у нас можливість залишатися соціально-активною людиною.
Взагалі віртуальні технології були створені, щоб полегшати життя людей, щоб люди не витрачали багато часу, стоячи у чергах і т.д., це комфортно, але головне вчасно зупинитись та не автоматизувати наше життя повністю. Є речі, які повинні залишитись і це стосується живого спілкування, тоді і "соціальне" нікуди не зникне. Але, звичайно, є загроза появленню "здичавілих індивідів", проте, я не думаю, що частка таких людей буде дуже великою. Автоматизація суспільства та впровавдження віртуальних тезхнологій змінює вектор соціальної взаємодії, проте не забирає у нас можливість залишатися соціально-активною людиною.
Мені здається що можливі два варіанти розвитку подій. Існує і правда багато людей, які не можуть жити без телефону і вважають що дуже багато можна зробити через телефон або планшет. Але і є такі люди які краще "вийдуть в люди", проконсультуються з іншими людьми, ніж купувати навмання щось, незрозуміло у кого.
З вуст людей старшого покоління можна часто почути: "Не можеш дня прожити без телефона", "А ми от в твоєму віці не могли такого дозволити", " Я не розумію навіщо такий дорогий телефон", "Твій телефон впливає негативно на здоров"я", і список тотожних фраз можна продовжувати безкінечно. Так я часто буваю свідком того, як у компанії друзів хоч одна, але є людина, яка пасивна в бесіді, проте весь час в телефоні, хоча вкрай важливого там нічого не має, або ж матусі, які можуть заспокоїти дитину виключно з телефоном. Ми і самі починаємо свій день, відкриваючи улюблену соціальну мережу, аби полайкати, переглянути історії, і якщо нам там щось або хтось не сподобається - весь день ходити злим.
Дані приклади, особисто для мене, і є особами "здичавілими". Проте, справа тут зовсім не у смартфоні, а у можливості адекватно оцінювати все, що відбувається. Якщо в тебе відсутній настрій - так про це і скажи, а не змушуй друзів подумати про те, що вони не гідні своєї уваги; неспокій дитини - це також нормально, варто лише розібратися в причині; цікавитися новинами з ранку також нормально, варто лише фільтрувати інформацію.
Сьогодні існує безліч сучасних додатків для телефонів, націлених на покращення здоров’я людини: програми, що стежать за вагою, уроки тренування,. Є додатки, які відстежують частоту та ступінь головного болю, нагадують про необхідність вживати більше води та аналізують якість сну. Більш того, сьогодні є багато програм, які дозволяють вивчати мови. Особисто я дуже рада таким можливостям.
Тому, лише ми самі обираємо, як використовувати смартфони та який вплив вони матимуть на наше життя.
Дані приклади, особисто для мене, і є особами "здичавілими". Проте, справа тут зовсім не у смартфоні, а у можливості адекватно оцінювати все, що відбувається. Якщо в тебе відсутній настрій - так про це і скажи, а не змушуй друзів подумати про те, що вони не гідні своєї уваги; неспокій дитини - це також нормально, варто лише розібратися в причині; цікавитися новинами з ранку також нормально, варто лише фільтрувати інформацію.
Сьогодні існує безліч сучасних додатків для телефонів, націлених на покращення здоров’я людини: програми, що стежать за вагою, уроки тренування,. Є додатки, які відстежують частоту та ступінь головного болю, нагадують про необхідність вживати більше води та аналізують якість сну. Більш того, сьогодні є багато програм, які дозволяють вивчати мови. Особисто я дуже рада таким можливостям.
Тому, лише ми самі обираємо, як використовувати смартфони та який вплив вони матимуть на наше життя.
За останні більш ніж десять років розвиток інформаційно-комунікаційних технологій як ключовий елемент суспільства вже викликав серйозні зміни в способі життя людей. Стрімко розширюється використання інтернету, і як наслідок використання технологічних гаджетів стає фундаментальним компонентом буденної культури людей. Проте як завжди в будь якому правилі є винятки так і тут можна сміливо стверджувати що завжди будуть люди які будуть далекі від технологій за власними причина, чи це буде бажання до живого спілкування чи якісь інші причини.
Зараз дуже багато людей проводять свій вільний час в Інтернеті, спілкуючись з онлайн друзями. Але, на мою думку, живе спілкування набагато краще.
По-перше, в Інтернеті ти ніколи не знайдеш справжніх друзів. Тобі дуже важко зрозуміти, чи цікаво твоєму співрозмовнику спілкуватися з тобою чи ні.
По-друге, спілкуючись в соціальних мережах, людина не відчує таких емоцій як при звичайному спілкуванні. Інколи дуже важливо бачити реакцію співрозмовника, його усмішку, чути його сміх. Так, існують соціальні мережі в яких ти можеш бачити співрозмовника. Наприклад, скайп, але все одно спілкування в реальному житті цікавіше та краще.
З цього можна зробити висновок, що соціальні мережі ніколи не замінять нам живе спілкування.
По-перше, в Інтернеті ти ніколи не знайдеш справжніх друзів. Тобі дуже важко зрозуміти, чи цікаво твоєму співрозмовнику спілкуватися з тобою чи ні.
По-друге, спілкуючись в соціальних мережах, людина не відчує таких емоцій як при звичайному спілкуванні. Інколи дуже важливо бачити реакцію співрозмовника, його усмішку, чути його сміх. Так, існують соціальні мережі в яких ти можеш бачити співрозмовника. Наприклад, скайп, але все одно спілкування в реальному житті цікавіше та краще.
З цього можна зробити висновок, що соціальні мережі ніколи не замінять нам живе спілкування.
Прочитав Ваше задание, мне сразу же вспомнился мой любимый сериал "черное зеркало", а именно 3 сезон 1 серия. Там затрагивается очень интересная тема социальных сетей,тех самых лайков, которые уже скоро будут влиять не только на нашу самооценку, но и возможность получить скидки, или льготные условия, а в конце концов и на всю нашу жизнь. Читала что в Китае уже тестируется такая система. Рекомендую Вам посмотреть и Вы поймете, почему меня эта ситуация ужасает.
Я считаю что будущее за технологиями, будет все очень практично и легко, но роль человека с каждым годом будет угасать.
Я считаю что будущее за технологиями, будет все очень практично и легко, но роль человека с каждым годом будет угасать.
Мне кажется, что на этот вопрос нужно смотреть с двух сторон. С одной стороны, диджетализация и все сопутствующие ей новшества это хорошо, потому что такие технологии облегчают нашу жизнь. Например,разве мы могли 20 лет назад предположить , что можно будет проводить онлайн пары с участием всей группы в системе Zoom ? Или могли бы себе представить Monobank , который даже не имеет отделений и ориентирован чисто на смартфон? Ведь сейчас в цифровую эру мы можем узнавать о человеке всё, просматривая его профиль в инстаграме. Через Твиттер мы можем узнать , что человек думает. Раньше,когда ВКонтакте не был забанен в Украине , мы могли узнать о музыкальных предпочтениях людей через их аудиозаписи. Я думаю , что это и хорошо,и плохо, так как приватности стало меньше. Многие люди делятся в интернете практически всем , что происходит в их жизнях ,и это на мой субъективный взгляд плохо, потому что частное должно оставаться частным. Сейчас уже невозможно провести время с друзьями так,чтобы кто то не достал телефон и не начал всё снимать для инстаграма. Я ретроград , поэтому мне не нравится такое злоупотребление этой цифровизации. Всё должно быть в меру. Но если говорить о самом технологическом прогрессе в сфере интернета, я оцениваю эти изменения сами по себе,как позитивные.
С другой стороны, эта же самая диджетализация отняла у нас необходимость выходить в оффлайн. Нам больше не нужно ходить в кино,у нас есть стриминговые платформы вроде Нетфликс. Нам нет необходимости выходить за продуктами, у нас есть куча разных доставок. И в конце концов, нам не нужно встречаться с друзьями так часто,как раньше - у нас есть мессенджеры, практически в каждом из которых присутствует функция аудио и видеозвонков. И это плохо. Мне, как существу социальному , очень важны настоящие социальные взаимодействия,вроде встреч с друзьями, разговоров, совместной выпивки ,шашлыков и прочих удовольствий ,которые никогда не заменит цифра. Поэтому, как я уже сказал выше , нам нужно найти баланс в технологиях и социальных взаимодействиях , потому что сейчас идёт уклон в сторону злоупотребления первым
Зараз важко знайти сферу, в якій ще не використовуються інформаційні технології. За їх допомогою спростили важливі речі в житі людини. Та і зараз, в умовах карантину важко уявити як ми могли б швидко отримувати інформацію. Але, на мою думку, головними мінусами використання комп’ютерних технологій стало скорочення спілкування «в живу» та залежність від смартфонів. До речі, потрапляла на статтю, що з часом люди можуть взагалі перестати спілкуватися один з одним.
Але як би там не було, надіюсь на краще. Комп’ютер ніколи не замінить живе спілкування.
Але як би там не було, надіюсь на краще. Комп’ютер ніколи не замінить живе спілкування.
Нові технології безперечно поліпшупшують нам життя, значно простіше доводять потрібну інформацію та вносять деякий розважальний аспект в наше життя. Але на справді мене турбує як молодше покоління ставиться до гаджетів. Не раз спостерігав скільки часу нинішні діти проводять в смартфонах, здається, що це заняття займає більшу частину їхнього часу. Мені здається, що насправді живе спілкування та справжню соціальну взаємодію новим технологіям буде витіснити не так просто, адже живе спілкування значно відрізняється від віртуального. Але насправді, стрімкий розвиток комп'ютерних технологій може поставити це під сумнів.
В першу чергу хотіла би висловити свою думку, стосовно поглиблення людей у віртуальне життя: це просто жахливо. Іноді я думаю, що краще би я народилась десь в 20-му столітті, де була б закохана в чоловіка який викладав би французьку мову і по вечорам читав мені свою улюблену книгу. У вихідні я зі своєю сімєю і великою кількостю сусідів та друзів влаштовуємо бранч на задньому дворі.
Потім, мої думки перериває дзвінок мого телефона, де якийсь хлопець ставе мені лайки в інстаграмі з надією, що я йому напишу або добавлю в друзі. Далі у Вайбері родичі кидають мені фото типу "З днем апельсину".
Так ось, я відійшла від теми, на мою думку можливі два повороти подій. Хоча, я вважаю, що десь 35% вже перетворились на тих самих "індивідів, які не можуть жити без смортфону".
Тут має бути пісня: Two Feet - Her Life
Потім, мої думки перериває дзвінок мого телефона, де якийсь хлопець ставе мені лайки в інстаграмі з надією, що я йому напишу або добавлю в друзі. Далі у Вайбері родичі кидають мені фото типу "З днем апельсину".
Так ось, я відійшла від теми, на мою думку можливі два повороти подій. Хоча, я вважаю, що десь 35% вже перетворились на тих самих "індивідів, які не можуть жити без смортфону".
Тут має бути пісня: Two Feet - Her Life
Стосовно віддалення людини від людини – неоднозначна думка, адже іноді буває навіть навпаки. За допомогою гаджетів люди можуть спілкуватися навіть тоді, коли не мають змоги бути поруч один одного.
Дійсно зараз дуже багато роботи/розваг/навчання/дозвілля в інтернеті... за допомогою телефону можна заробляти чималі гроші, але це не означає що люди стають менш активними. Адже вони можуть відпочивати десь за кордоном і водночас працювати без втрати прибутку, а також проводити активно час з друзями і в той же час, за необхідності завжди бути доступним для роботи. В цьому плані я захоплююся людьми які наважилися на такий крок – змінити своє життя. Особисто для мене, робота «онлайн» (тобто не сидячи в офісі кожного дня /з ранку до вечора) здається більш привабливішою та цікавішою.
Говорячи про особисті зустрічі, то якщо людина дійсно хоче з кимсь побачитися вона це зробить, їй буде мало одного лише спілкування в мережі… в протилежному випадку доречніше не витрачати час.
До того ж твердження «не можуть жити без смартфону» теж можна трактувати по різному. Я наприклад, дійсно не можу жити без смартфону, але не тому що залежна від соціальних мереж, а тому що безмежно рада коли можу зателефонувати своїм рідним та близьким, запитати як у них справи, тоді як не можу зробити це особисто (через відстань наприклад, роботу або якісь інші причини).
Я вважаю, що з плином часу люди не будуть ставати дикими/"здичавілими індивідами" та залежними від смартфонів і така модернізація нам лише на користь. Кожен буде обирати своє, те що йому до душі. (Навіть зараз в таку епоху інтернет-активності є люди які не користуються цими можливостями, вони обирають «офлайн» і мають на це право)
Дійсно зараз дуже багато роботи/розваг/навчання/дозвілля в інтернеті... за допомогою телефону можна заробляти чималі гроші, але це не означає що люди стають менш активними. Адже вони можуть відпочивати десь за кордоном і водночас працювати без втрати прибутку, а також проводити активно час з друзями і в той же час, за необхідності завжди бути доступним для роботи. В цьому плані я захоплююся людьми які наважилися на такий крок – змінити своє життя. Особисто для мене, робота «онлайн» (тобто не сидячи в офісі кожного дня /з ранку до вечора) здається більш привабливішою та цікавішою.
Говорячи про особисті зустрічі, то якщо людина дійсно хоче з кимсь побачитися вона це зробить, їй буде мало одного лише спілкування в мережі… в протилежному випадку доречніше не витрачати час.
До того ж твердження «не можуть жити без смартфону» теж можна трактувати по різному. Я наприклад, дійсно не можу жити без смартфону, але не тому що залежна від соціальних мереж, а тому що безмежно рада коли можу зателефонувати своїм рідним та близьким, запитати як у них справи, тоді як не можу зробити це особисто (через відстань наприклад, роботу або якісь інші причини).
Я вважаю, що з плином часу люди не будуть ставати дикими/"здичавілими індивідами" та залежними від смартфонів і така модернізація нам лише на користь. Кожен буде обирати своє, те що йому до душі. (Навіть зараз в таку епоху інтернет-активності є люди які не користуються цими можливостями, вони обирають «офлайн» і мають на це право)
Мені здається настав час зізнатися що ми давно вже стали залежними від гаджетів, соціальних мереж, месенджерів...
Ну так, давайте будемо відвертими, чи є ті хто здатні провести бодай одну добу без телефону? Хм, добу, та тут годинку складно щоб не оновити стрічку або не переглянути новину в пабліку (хіба що коли спимо:-) ). Найгірше що може статися зранку - йдучи на роботу чи навчання - забути телефон вдома (звуки паніки). І таке трапляється дуже рідко, оскільки перше що ми перевіряємо перед виходом це саме наявність телефону в кишені, не гаманця, не ключів, а саме телефону! І, на мою думку, це виправдано, якщо забув гаманець то можна оплатити телефоном або ж зняти готівку також за допомогою телефону, забув ключі - можеш зателефонувати щоб тобі відчинили двері або викликати майстра який зламає ці двері.) Мобільний телефон зараз це і робота і розваги і спілкування і навчання і спосіб самореалізації (блогери і т.д.) Тому, напевно, варто з цим змиритися і так, дійсно, сумно що ми втрачаємо живе спілкування через ці "нові технології". Ну то що, відкладемо телефон на деньок в сторону? Але не зараз, а після завершення сесії )
Ну так, давайте будемо відвертими, чи є ті хто здатні провести бодай одну добу без телефону? Хм, добу, та тут годинку складно щоб не оновити стрічку або не переглянути новину в пабліку (хіба що коли спимо:-) ). Найгірше що може статися зранку - йдучи на роботу чи навчання - забути телефон вдома (звуки паніки). І таке трапляється дуже рідко, оскільки перше що ми перевіряємо перед виходом це саме наявність телефону в кишені, не гаманця, не ключів, а саме телефону! І, на мою думку, це виправдано, якщо забув гаманець то можна оплатити телефоном або ж зняти готівку також за допомогою телефону, забув ключі - можеш зателефонувати щоб тобі відчинили двері або викликати майстра який зламає ці двері.) Мобільний телефон зараз це і робота і розваги і спілкування і навчання і спосіб самореалізації (блогери і т.д.) Тому, напевно, варто з цим змиритися і так, дійсно, сумно що ми втрачаємо живе спілкування через ці "нові технології". Ну то що, відкладемо телефон на деньок в сторону? Але не зараз, а після завершення сесії )
Сьогодні досить часто можна помітити, як, замість спілкування, молоді люди проводять час разом кожен у своєму телефоні. Зазвичай, користувачі смартфонів починають свій день із, наприклад, перегляду соціальних мереж або стрічки новин та закінчують його так само. «Розумні гаджети» стали невід’ємною частиною нашого життя: люди використовують їх не лише для дзвінків або повідомлень, але й для перевірки погоди, здійснення онлайн-покупок, пошуку роботи тощо. Та науковці стверджують, що, поза нашою увагою, залежність від смартфонів радикально змінює наші життя, і це не завжди має позитивні наслідки.
Сучасний світ швидко розвивається і тому люди вже не можуть без смартфонів та гаджетів. Але на сьгоднішній день соціальна мереже це порятунок для деяких людей. Наприклад, соціальні мережі навпаки допомогають знайти своїх людей, особливо для тих хто не може вийти з дому. Це люди з інвалідністю, люди похилого віку, та люди з хронічними хворобами. А для деяких людей взагалі це робота в мережі і телефон невід'ємна частина його життя. Тому це спірне питання. А просто так люди вже не можуть без телефону, це залежність. Важно не відкрити щось цікаве і не зупинитись вчасно. Тому тут два шляхи до обговорення: робота в телефоні чи просто забавка.
Якщо проблема набагато глибше? Вона знаходиться в усвідомленні соціального. Людині зі смартфоном менше потрібно спілкуватись з іншими людьми. Вона залежить не від інших, а від телефона. Соціальні мережі дуже добре зарекомендували себе при координації людей для протестних акцій, але на екологічні акції через соціальні мережі можна зібрати до 10 осіб і не більше. Відповідно, інформаційне суспільство - це суспільство інформаційного протесту. Крім того, виникла проблема інформаційної соціальної відповідальності, брехливих акаунтів, крадіжок особистості в інформаційному просторі. Разом з цим, методів дослідження вказаної проблеми та її рішення практично не існує. Держава відреагувала тільки кіберполіцією та спробами створення цифрової диктатури. Тобто можна казати про зменшення соціальної сфери та зниження її людяності в постмодерному суспільстві технологій та симуляцій, а також того, що рішення цієї проблеми поки що немає.