Організаційна поведі ...

- визнання впливу навколишнього середовища на результати діяльності співробітників організації.

- накладення однієї організації на іншу, що призводить до формування двох командних ланцюжків.

- група людей, що розвивають і підтримують неформальний обмін інформацією, яка зазвичай представляє взаємний інтерес.

- використання для генерації і фіксації ідей у ході мозкового штурму комп'ютерних технологій.

- групова структура, яка заохочує креативне мислення і передбачає, що учасники «атаки» до певного моменту утримуються від висловлювання оцінок ідей і думок колег і ухвалення рішень.

- групова структура, що об'єднує індивідуальний підхід, групові обговорення і незалежне прийняття рішень.

- організації, що характеризуються ієрархічною структурою, централізованим управлінням і жорсткою регламентацією ролей співробітників.

- визнання впливу навколишнього середовища на результати діяльності співробітників.

- домінуючі в мисленні керівництва організації системи переконань, що визначають дії менеджменту кожної компанії; відомі також як парадигми.

- основні змінні моделі: вплив організації на працівників у процесі праці на роботі і поза нею і поведінка індивідів, пов'язана з виконанням посадових обов'язків; їхня взаємодія визначає прийнятність дій менеджменту.

- візуальний опис залежності показників роботи від стресу, що свідчить про різні пороги стресів індивідів.

- мотиваційна модель К. Алдерфера на засадах наявності трьох рівнів людських потреб - існування (existance), взаємин (relatedness) і зростання (growth).

- структурований підхід до вибору стилю управління, запропонований В. Врумом і його колегами; передбачає оцінку проблеми і встановлення відповідності результатів цього аналізу одній з п'яти альтернатив управління.

- передбачає, що між керівником і підлеглими сформувалися унікальні взаємини: лідер вибірково делегує повноваження, інформує, консультує, винагороджує або заохочує кожного з працівників.

– консультування на засадах припущення про те, що більша частина емоцій співробітника - лише мала дещиця його почуттів.

- концепція, яка стверджує, що поведінка та дії працівників визначаються їхніми потребами в безпеці, почутті захищеності.

- теорія, згідно з якої мотивація є підсумковим результатом взаємодії трьох факторів: ступінь бажання індивіда одержати винагороду (валентності), його оцінка ймовірностей того, що прикладені зусилля приведуть до результату у формі успішного виконання робочого завдання (очікування), гідна винагорода за досягнення поставленої мети (інструментальність).

- теорія керівництва, відповідно до якої найбільш важливим чинником ефективності стилю лідерства є рівень розвитку (зрілості) підлеглих менеджера.

- процес внутрішнього спонукання суб'єкта до певних дій; мотиви - це "пружини" (інстинкти, потреби, емоції, установки і ідеали), що рухають людиною і сприяють досягненню певної мети.

- прагнення індивіда впливати на людей і на розвиток ситуації.

- прагнення індивіда подолати всі труднощі і перешкоди на шляху до досягнення мети.

- прагнення індивіда бути кращим у чому-небудь, орієнтація на високі результати та якість.

- прагнення деяких індивідів до встановлення соціальних зв'язків з іншими людьми.

- умови, створення яких надає значну мотивуючу дію, але їхня відсутність зазвичай не викликає негативних емоцій.

- організації, що здійснюють бізнес більш, ніж у одній країні.

- виникає, коли працівники організації належать до двох або більше різних культур та взаємодіють ним на постійній основі.

- навчання членів команди різним взаємодоповнюючим навичкам, що дозволяє їм у разі необхідності виконувати різноманітні робочі завдання.