Глосарій
Глосарій
@ | A | Ä | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | N | O | Ö | P | Q | R | S | T | U | Ü | V | W | X | Y | Z | Alle
Н |
---|
НАДНИРНИКИпарний ендокринний орган вищих хребетних, розміщений поблизу верхнього полюса нирки. Кожен Н. складається з коркового шару, або кори і мозкової речовини. Обидві ці частини являють собою дві самостійні ендокринні залози, які різняться за походженням, будовою і функціями. Кора (зовнішній шар Н.) побудована із стероїдногенної тканини, має мезодермальне походження і секретує головним чином кортикостероїди і невеликі кількості андрогенів і естрогенів. Мозкова речовина (внутрішній шар Н.) складається із хромафінної тканини, яка виникла з тих самих ектодермальних клітин, з яких утворюється симпатична нервова система, і секретує гормони адреналін і норадреналін. | |
НАТИВНИЙприродний, натуральний, не пошкоджений при дослідженні. Наприклад, Н. білки - білки, що зберегли структуру, властиву їм у живій клітині, не попали під денатурацію. | |
НЕЗАМІННІ АМІНОКИСЛОТИне синтезуються в організмі тварин і людини або синтезуються в недостатній кількості і тому повинні надходити з їжею. Для людини необхідні 8 н.а.: валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін. Інші амінокислоти відносять до замінних, але деякі із них - лише умовно. Наприклад, тирозин утворюється в організмі тільки з фенілаланіну і при недостатній кількості останнього в їжі може виявлятися незамінним. | |
НЕЗАМІННІ ЖИРНІ КИСЛОТИненасичені
жирні кислоти (головним чином ліноленова, лінолева і арахідонова), необхідні
для росту і розвитку ссавців. Внесення в їжу н.ж.к. знімає патологічні симптоми,
обумовлені утриманням на раціоні, позбавленого жирів. Ліноленова і арахідонова
кислоти можуть синтезуватися в організмі з лінолевої кислоти, лінолева кислота
не синтезується в тваринному організмі і повинна надходити з їжею. Н.ж.к. - структурні компоненти гліцеридів, а також фосфоліпідів, які входять до складу біологічних мембран. Арахідонова кислота - попередник простогландинів. | |
НІКОТИНАМІДАДЕНІНДИНУКЛЕОТИД, НАДдинуклеотид,
побудований з аденіну, аміду нікотинової кислоти, двох залишків рибози і двох
залишків фосфатної кислоти; кофермент деяких дегідрогеназ, виявлений в усіх
живих клітинах, функціонує на початкових етапах біологічного окиснення жирів,
білків, вуглеводів. У реакціях, які каталізують дегідрогенази НАД і його фосфорильоване похідне НАДФ, виступають акцепторами і перенощиками електронів і протонів. Механізм переносу зводиться до оборотнього відновлення піридинового кільця. У клітинах НАД зустрічаються у значно більших кількостях, ніж НАДФ. У більшості тканин біосинтез Н. здійснюється багатоферментною системою як з нікотинаміду, так і із нікотинової кислоти; в печінці, нирках є ферментні системи, здатні синтезувати Н. із триптофану. | |
НІКОТИНАМІДАДЕНІНДИНУКЛЕОТИДФОСФАТ, НАДФє в
усіх живих клітинах, кофермент ферментів групи дегідрогеназ, які каталізують
важливі окисно-відновні реакції енергетичного і пластичного обміну.
Відрізняється від НАД наявністю третього залишку фосфатної кислоти біля С2
рибози аденінового нуклеотиду. У клітинах Н. наявний в основному у відновленій
формі (НАДФ.Н). Окиснений Н. (НАДФ+) - акцептор Гідрогену
при окисненні глюкозо-6-фосфату в пентозофосфатному циклі, у світлових реакціях
фотосинтезу і т.д. Відновлений Н. використовується головним чином у
біоситезах жирних кислот, вуглеводів (в темнових реакціях фотосинтезу),
відновному амінуванні α-кетоглутарової кислоти. При дії специфічної НАДФ-цитохромредуктази відбувається пряме окиснення Н. в дихальному ланцюзі. Біосинтез Н. відбувається при фосфорилюванні НАД ферментом НАД-кіназою. | |
НІТРОГЕНАЗАскладний фермент, здатний відновлювати атмосферний азот до йонів амонію за наявності АТФ. | |
НОРАДРЕНАЛІНмедіатор
нервової системи з групи катехоламінів, гормон. Біохімічним попередником Н. є
дофамін. Нейрони, спеціалізовані для синтезу і секреції Н. - медіатора (норадренергічні),
зустрічаються у деяких безхребетних. Н. проявляє сильну судиннозвужуючу дію, у зв'язку з чим секреція Н. наднирниками і симпатичними нейронами відіграє ключову роль у механізмах регуляції кровотоку. | |
НУКЛЕАЗИферменти класу гідролаз; каталізують реакції розщеплення фосфодиетерних зв'язків у полінуклеотидному ланцюгу нуклеїнових кислот з утворенням моно- і олігонуклеотидів. | |
НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ, ПОЛІНУКЛЕОТИДИгетерополімери, їхніми
мономерами є мононуклеотиди. Мононуклеотид складається з азотистої основи і
рибози в РНК (або дезоксирибози в ДНК) - разом вони складають нуклеозид,і залишку фосфатної кислоти. У нуклеопротеїдах молекула простого білка пов'язана з нуклеїновою
кислотою, яку можна розглядати як полімер, що є за структурою складним
полінуклеотидом. Єдиним типом зв'язків між мононуклеотидами є 3,5-фосфодиефірний зв'язок, який
з'єднує 3-гідроксильну групу пентози одного мононуклеотиду з 5-гідроксильною
групою пентози іншого мононуклеотиду. У складі нуклеїнових кислот мононуклеотиди зв'язані 3,5-диефірними зв'язками між D-дезоксирибозами сусідніх мононуклеотидів через залишок фосфатної кислоти.Всі існуючі в природі нуклеїнові кислоти відносяться або до рибонуклеїнових кислот (РНК), або до дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) залежно від того, який у них міститься вуглевод - рибоза або дезоксирибоза. Крім того, вони відрізняються піримідиновими основами: до ДНК входить тімін, а в РНК - урацил. Обидва типи нуклеїнових кислот (РНК і ДНК) містять незначне число модифікованих, шляхом метилювання, пуринових і піримідинових основ. | |
НУКЛЕОЗИДИсполуки,
побудовані з залишків азотистої основи і вуглеводу рибози (рибонуклеозиди) або
дезоксирибози (дезоксирибонуклеозиди); N-глікозиди пуринових або піримідинових
основ. У молекулі Н. вуглевод сполучений через перший
вуглецевий атом β-глікозидним зв'язком з
атомом азоту (N-3) піримідинової основи або атомом азоту (N-9) пуринової
основи. Найбільше значення у природі мають Н., що входять до складу нуклеїнових
кислот: аденозин, гуанозин, уридин, цитидин і тимідин. У складі транспортних РНК у невеликих кількостях виявлені 5-оксіметилцитидин, псевдоуридин, інозин. При гідролізі нуклеїнових кислот утворюються вільні Н. Специфічні нуклеозидази каталізують гідроліз Н., розриваючи зв'язки між цукром і основою. За участю кіназ здійснюється фосфорилювання Н. з утворенням нуклеотидів. | |
НУКЛЕОПРОТЕЇДИскладні комплекси нуклеїнових кислот з білками. За характером нуклеїнової кислоти, що входить до складу Н., розрізняють дезоксирибонуклеопротеїди (ДНП) і рибонуклеопротеїди (РНП). ДНП злокалізовані в ядрах всіх клітин (речовина хромосом), мітохондріях. Білки ДНП є гістонами і протамінами, розміщені у жолобках подвійної спіралі ДНК, стабілізують її структуру і регулюють матричну активність; зв'язані з нуклеїновою кислотою електростатичними взаємодіями. Із РНП побудовані рибосоми, віруси, інформосоми. У кожній з таких структур міститься одна чи декілька молекул РНК і десятки різних білків. | |
НУКЛЕОТИДИ, НУКЛЕОЗИДФОСФАТИфосфорні
етери нуклеозидів. Побудовані
з азотистої основи (пуринової або піримідинової), вуглеводу рибози
(рибонуклеотиди) або дезоксирибози (дезоксирибонуклеотиди) і одного чи
декількох залишків фосфатної кислоти. Сполуки з двох залишків Н.
називаються динуклеотидами, з декількох - олігонуклеотидами, з великої
кількості - полінуклеотидами. Н. входить до складу нуклеїнових кислот
(полінуклеотиди), дуже важливих коферментів (НАД, НАДФ, ФАД, КоА) та інших
біологічно активних сполук. Вільні Н. у вигляді нуклеозидмоно-, ди- і
трифосфатів у значних кількостях містяться в живих клітинах. Нуклеозидтрифосфати
- Н.,
що містять три залишки фосфатної кислоти є багатими на енергію
(макроенергічними) сполуками, джерелами і переносниками хімічної енергії
фосфатного зв'язку. Особливу роль відіграє АТФ - універсальний акумулятор
енергії, який забезпечує різні процеси життєдіяльності.
Високоенергетичні фосфатні зв'язки нуклеозидтрифосфатів використовуються у синтезі поліцукридів (уридинтрифосфат, АТФ), білків (ГТФ, АТФ), ліпідів (цитидинтрифосфат, АТФ). Нуклеозидтрифосфати є також субстратами для синтезу нуклеїнових кислот. Уридиндифосфат бере участь в обміні вуглеводів як переносник залишків моноцукридів, цитидиндифосфат (переносник залишків холіну і етаноламіну) - в обміні ліпідів. Важливу регуляторну роль в організмі відіграють циклічні нуклеотиди. Вільні нуклеозидмонофосфати утворюються шляхом синтезу або при гідролізі нуклеїнових кислот під впливом нуклеаз. Послідовне фосфорилювання нуклеозидмонофосфатів призводить до утворення відповідних нуклеозиди- і нуклеозидтрифосфатів. Розпад Н. відбувається під дією нуклеозидаз (при цьому утворюються нуклеозиди), а також нуклеотидпірофосфорилаз, що каталізують оборотну реакцію розщеплення Н. до вільних основ і фосфо-рибозилпірофосфату. | |